Цитата з Гість від 23 Червня, 2022, 9:47 am

Конституція в житті кожної людини.

«Сила Конституції, або Як жити по-новому».

Слободяник Олена Михайлівна

Парламент дітей Кетрисанівської громади.

Координатор ПД Кетрисанівської громади

 

У 1991 році більшість українців занадто легковажно поставились до здобутої незалежності, вирішивши, що національно-визвольну боротьбу завершено.

У свою чергу, росія залишилась при думці, що багатовікова залежність України лишень перейшла в іншу форму, і status quo буде легко відновлено в найкоротшому часі.

Лише 2014-го стало зрозуміло, що помилялися обидві сторони.

Революція Гідності яскраво продемонструвала, що українська незалежність не була історичною випадковістю, як вважали росіяни, але й не стала довершеною справою, як переконували себе українці аж до моменту анексії Криму.

У результаті останніх подій, до сучасних українців нарешті прийшло усвідомлення необхідності завершення національно-визвольної боротьби попередніх поколінь та утвердження всіх ключових державотворчих елементів, без яких існування незалежної держави є безперспективним. 

Одним з обов'язкових елементів демократичної державної самостійності України, що вимагає довершеності, є й національна Конституція. 

Адже в 1996 році, останньою з-поміж конституцій усіх держав колишнього СРСР, в умовах формальної незалежності було прийнято таку ж формальну Конституцію України.

Такий компроміс, що тоді виправдовувався потребою досягнення суспільної стабільності та миру, насправді лише на нетривалий час відклав неминучі проблеми, з якими українці зіткнулися на межі 2013-2014 років.

Таким чином, тодішні політики переклали тогочасні найгостріші державницькі проблеми, уникаючи їхнього непростого розв'язання, – на наступні покоління своїх дітей.Тих дітей, що сьогодні гинуть, захищаючи Батьківщину.

Щоб припинити це зараз і запобігти в майбутньому, маємо обов'язок підійти до питання конституційної реформи усвідомлено та відповідально, не відкладаючи її початок на потім.

Іншими словами, здобуваючи реальну незалежність – маємо здобути реальну Конституцію.

Зрозуміло, що Конституція сама по собі безсила перед іноземною агресією, як і перед іншими національними загрозами на кшталт корупції, безробіття тощо. 

Але, для того щоб протистояти зовнішнім загрозам, потрібно остаточно визначитись всередині країни щодо фундаментальних засад буття народу й держави.

 

Тим більше, що у світовій державотворчій практиці війни та інші суспільні потрясіння завжди ставали рушіями конституційних змін.