Екологічні проблеми Словаччини
Пінчук Руслан
Учень 7-А класу
КЗ «Устинівське НВО ЗШ I-IIIст.»
Керівник: Носачова К.В.
Вступ: СЛОВАЧЧИНА - невелика країна (49035 кв. км.), яка знаходиться практично в самому центрі Європи і межує з 5 державами . На заході – з Австрією та Чехією, на півдні – з Угорщиною, на сході – з Україною, на півночі – з Польщею. У Словаччині живе 5,4 млн жителів. Більшість жителів – етнічні словаки. Столиця Словаччини – Братислава.
Актуалізація теми: Дана тема є актуальною, адже зараз досить багато країн страждають від екологічних проблем. Актуальним є дослідження проблеми екології Словаччини, для того, щоб в майбутньому перейняти певні розробки та ідеї для покращення екології в нашій країні.
Теорія:
Словацька Республіка від 1 травня 2004 року стала членом Європейського Союзу, 21 грудня 2007 року вступила в Шенгенську зону, а 1 січня 2009 року – в Єврозону. Крім того, Словаччина є членом таких організацій, як: НАТО, ООН, ЮНЕСКО, ОЕСР, ВООЗ. Словаччина — це екологічно чиста і мальовнича країна, справжня «перлина Європи» з дивовижно красивими натуральними ландшафтами, ефектними вершинами Високих і Низьких Татр, печерами, гейзерами, кришталево-чистими озерами, численними середньовічними замками і містечками, гірськолижними та термальними курортами і, звичайно ж, з дуже смачною кухнею і незабутнім національним колоритом. Словаччина буквально створена для туризму та пригод.
У Словаччині відносно добре розвинена металургія, зокрема, чорна металургія. Видобуток залізної руди невеликий, тому основна частина імпортується, зокрема з України. Залізна руда видобувається на сході Словацького Рудногір'я (західна частина Кошицького краю). Центром видобутку марганцю є Попрад у Пряшівському краї. Виплавляється близько 10 млн т. сталі та прокату. Основним виробником сталі є металургійний комбінат — гігант у Кошице. Словаччина виплавляє близько 20 тис. т алюмінію на базі угорських бокситів.
Словаччина досить розвинена країна, та незважаючи на багато плюсів має свої мінуси.
Уряд витрачає багато коштів для забезпечення стабільної екологічної ситуації в країні. Затверджується все більше законів проти забруднення навколишнього середовища. Створені спеціальні групи, які слідкують за станом еокології.
Та нажаль цього, як і в багатьох інших країнах Європи, недостатньо. Екологічні катастрофи країн сусідів також впливають на природу Словаччини.
Нещодавно словацькі ЗМІ оприлюднили шокуючи світлини - річку Бодрог повністю заполонило сміття, переважно пластикові пляшки та сміттєві мішки.
Бодрог - приток Латориці, що несе свої води із Закарпаття через територію Словаччини та Угорщини. Тож місцеві екологи припускають, що сміття приплило саме з України. Такого не бачили років 30-ть. Затор з пластику мав 100-200 метрів у довжину та постійно зростав. А надалі сміття рушить в бік Угорщини.
Фахівці з охорони водних ресурсів у таких випадках завжди повідомляють про цю проблему до Національного управління водного господарства. Таке скупчення побутового сміття трапляється нерідко, особливо під час повеней. У цьому випадку, в залежності від обсягу та природи забруднення визначаються можливості й режими очищення річки та берегів від сміття.
А з пластикових пляшок, які припливають із Закарпаття, словаки будують кораблі та влаштовують перегони, мета яких – привернути увагу до захисту навколишнього середовища. Словаччина навіть в екологічних проблемах завжди шукає позитивну сторону. Будь які конфлікти та непорозуміння з сусідами вирішує спокійно але результативно.
Проблем із сусідами багато, але у Словаччини є і свої. На території гірничорудного регіону Верхня Нітра на заході Словаччини. Активісти Greenpeace влаштували акцію протесту у м. Новаки на одній із шахт. 12 активістів зі Словаччини забралися на копер вугільної шахти і вивісили банери, що закликають припинити добування вугілля у Словаччині. Вся справа у вугіллі, яке активно видобувається у Словаччині. Восени активісти організації проаналізували десять зразків осаду. Зразки були взяті з п'яти водних шляхів, до яких підприємства з видобутку вугілля скидали стічні води.
Низка країн ЄС прийшли до розуміння того, що вугільні ТЕС погано сумісні з цілями екологічної політики ЄС. У Словаччині це питання ускладняється перш за все тим, що в країні добувають буре вугілля, що приносить їй значний прибуток. Ніхто не хоче відмовлятися від таких доходів, тим більше власники шахт і держава.
Друга проблема – небажані для уряду соціальні наслідки у разі закриття підприємств. Мова йде насамперед про втрату робочих місць і зростання безробіття. Більше того, люди можуть вийти на вулиці на акції протесту, а рейтинги уряду будуть падати,
що також зменшує політичну волю влади для ухвалення кардинальних рішень по вугільних шахтах.
З іншого боку, Словаччина цілком може відмовитися від вугілля, це не є неможливою задачею. Справа у тому, що вугілля забезпечує лише 11% тепла та електроенергії в країні. З цього буре вугілля становить лише 2%. Більше того, словацький лігніт, який видобувають у Верхній Нітрі є доволі неякісним матеріалом, а відтак не усі від нього у захваті.
Втрати Словаччини не будуть критичними у разі поступової відмови від вугілля. Зрештою, плани з перетворення вугільних шахт, який нещодавно представив уряд. Він розрахований до 2023 року. Втім політичної волі реалізувати його поки що не вистачає. До того ж, існують домовленості між частиною влади та бізнесменами, які також контролюють видобуток вугілля в країні. Це і є основною проблемою Словаччини на шляху до енергетичних реформ.
Ще однією проблемою Словаччини є сміття та промислові відходи. У 2018р. Словаччину оштрафували на мільйон євро за порушення закону ЄС про захоронення відходів. Справа стосується словацького сміттєвого полігону на півночі країни, у Жиліній-Поважський Хлемец. Суд визнав, що Словаччина протягом п`яти років не прийняла фінального рішення про закриття всієї ділянки полігону і він не був остаточно закритий відповідно до директиви ЄС. Суд вважає, що порушення Словаччиною своїх зобов'язань здатне вплинути на навколишнє середовище і здоров'я людей.
Справедливо буде наголосити на тому, що уряд прийняв низку деректив щодо екологічних проблем.Загальним принципом цих Директив є забезпечення проведення екологічної оцінки планів, програм і проектів, які можуть мати значний вплив на довкілля, перед їх затвердженням або погодженням, за умови розгляду альтернативних проектів і розробки заходів щодо пом’якшення їхнього впливу на довкілля. Консультації з громадськістю є ключовою складовою процедури.
Директиви щодо екологічної оцінки мають на меті забезпечити високий рівень захисту довкілля і сприяти врахуванню екологічних аспектів під час підготовки проектів, планів і програм з метою зменшення їхнього впливу на навколишнє середовище. Вони забезпечують участь громадськості у процесі прийняття рішень, тим самим забезпечуючи прийняття якісних рішень. У більшості європейських країн оцінка впливу на довкілля є відкритим процесом, в якому громадськість повинна відігравати дуже важливу роль. У Словаччині всі проекти, які піддаються оцінці, включно з їх описом, технічним завданням і відкритими етапами процесу оцінювання, є доступними для ознайомлення на сайті інформаційної системи ОВД19. Будь-хто може знайти відповідний проект і ознайомитися зі всією наявною інформацію, залишити свої коментарі та взяти участь в усному слуханні.
Одним з інструментів, що використовують у Словаччині, є плата за забруднення. Хоча така плата стягується переважно з підприємств важкої промисловості й енергетичного сектору, вона також може стягуватися з підприємств інших галузей, наприклад, промислового сільського господарства, особливо якщо говорити про плату за забруднення повітря і вод. Ефективне використання екологічних податків повинно також сприяти зменшенню забруднення води та повітря.
Оскільки закони Словаччини спрямовані на вирішення комплексних питань, існує потреба у кращому міжгалузевому співробітництві за участі всіх зацікавлених інституцій (урядові установи, місцеве самоврядування, громадські організації, фінансові інституції тощо), що мають спільно працювати над розробкою комплексних підходів і рішень. Неефективні комунікації між інститутами і недостатня співпраця між ними значно гальмують процес наближення національного законодавства до права ЄС.
Висновок: З огляду на вищезазначене, можна зробити декілька висновків і рекомендацій для влади Словаччини й інших зацікавлених країн, які можуть сприяти покращенню екологічних показників і підвищенню контролю не лише промислових тваринницьких господарств, але й – у багатьох випадках – всіх забруднювачів. Дотримуючись цих пунктів, будь яка країна може поступово просуватись у напрямку більшої прозорості, відкритого доступу до інформації, незалежного моніторингу та контролю, ефективних штрафів, забезпечення дотримання законодавства у цілому та належних умов для участі громадськості у процесі прийняття рішень у сфері довкілля.
Необхідно надавати більшу підтримку екологічному фермерству і місцевим сільськогосподарським кооперативам, як з боку держави та і споживачів. Це має бути доповнено широкою просвітницькою кампанією з питань екологічних і соціальних наслідків промислового аграрного виробництва та переваг локальних, органічних та сімейних господарств. Державна підтримка місцевого й екологічного фермерства також повинна зробити продукцію таких підприємців більш доступною для споживачів. Додатково необхідно систематично проводити роз’яснювальні кампанії й освітні програми для органів державної влади, керівників підприємств, бізнесу, фермерів, та інших зацікавлених осіб. Я вважаю, що всі країни на нашій планеті, в першу чергу, мають думати про екологію та проте як зберегти природу для нас, для майбутнього своїх нащадків. Я сподіваюся, що моє покоління буде розумнішим і не буде нищити Землю, на якій ми живемо.
Кіровоградський обласний парламент дітей
