Мотив лідерської активності – її наслідки
Формування нових політичних, соціально-економічних, соціально-культурних відносин у суспільстві певним чином залежить від того, наскільки кожна особистість займає активну життєву позицію, готова до участі в демократичному управлінні суспільством, є лідером у власному житті. Зміна пріоритетів у нашому суспільстві, де головною цінністю є особистість, потребує від сучасної освіти системного, інноваційного, соціально-педагогічного забезпечення формування лідерських якостей учнівської молоді, яке ґрунтується на гуманістичних і демократичних засадах, принципах толерантності, суб’єктної взаємодії.
Сучасні дослідження проблеми лідерства доводять, що лідером стає особистість із лідерськими якостями, яка здатна реалізувати їх у відповідних ситуаціях, але в науковій соціально-педагогічній літературі технології формування лідерських якостей особистості у виховному процесі розроблені недостатньо. Отже, оскільки існує об’єктивна потреба в лідерстві, проблема формування лідерських якостей учнівської молоді у виховному процесі є актуальною.
Виховання сучасного лідера є умовою підготовки молодого покоління до керування власним життям та зміцнення Української держави. Зрозуміло, що ефективне виховання лідерів передбачає врахування вікових особливостей школярів. Відомо, що лідерство виявляється на різних вікових етапах розвитку та становлення особистості, але має свої особливості щодо мотивації, висування та ефективності.
Залежно від суспільного ладу, процесів, що відбуваються в суспільстві змінюється ідеал людини, яка завдяки особистісним характеристикам зможе так організувати взаємодію між людьми, що допоможе не лише протистояти та витримувати суспільні зміни, а й злагоджено та ефективно здійснювати спільну діяльність. Такою людиною є лідер. Однак, у кожній суспільній формації поняття «лідерство» певним чином різнились, а лідери наділялись певними якостями.
Однак поведінка людини з нерозвиненими особистісними якостями притаманна не тільки вигаданій, фантастичній істоті. Її можна часто спостерігати і в повсякденному житті.
Особистість – це дещо «в мені», яке виявляється стосовно інших. Це можуть бути доброта, чуйність, принциповість, гордість, скромність, турботливість, охайність, непосидючість, грубість, підозрілість та інші якості, зафіксовані у нашій мові.
«Лідерство – це мистецтво спонукати інших робити те, що ти хочеш, так, щоб вони думали, ніби самі хочуть робити це», - говорив Дуайт Ейзенхауер, відомий воєначальник, маючи на увазі здатність лідера впливати на своїх послідовників.
Лідерські якості притаманні кожній людині, а те, чи вона їх розвиває чи ні, залежить в більшості від середовища та людей, в якому вона знаходиться і з якими спілкується. Якщо спостерігати за дитиною з чітко вираженими лідерськими якостями ще з раннього дитинства, то можна поділити її життя на певні періоди формування цих здібностей. Наприклад, дитячий садок, школа, університет, робота, подружнє життя і так далі. Тобто багато що визначає оточення та місце в суспільстві.
Світлик Дар’я, учениця 10 класу,
Ірпінська ЗШ І-ІІІ ступенів №13,
Київської області
Команда «Максимум»
Кіровоградський обласний парламент дітей
