Цитата з Олексієнко Катерина від 24 Жовтня, 2023, 12:03 pm

Парламент дітей та молоді Новоукраїнської громади

Встановлення державної політики в галузі дитячого та
молодіжного волонтерства в країнах Європи визначається різними
локальними факторами, такими як традиції, релігія, демографія,
історія, етнічний склад, ідеологія, політика та економіка. У кожній
країні-члені Європейського Союзу існують власні національні
пріоритети та особливості, що впливають на взаємодію між
державою та волонтерським суспільством.
При співпраці громадських організацій волонтерів з державою
важливо дотримуватися певних принципів. Волонтерські організації
мають переваги, такі як горизонтальна ієрархія, низький рівень
бюрократії, гнучкість та швидкість реагування, високий рівень
кваліфікації персоналу, знання проблем, економію завдяки
залученню волонтерів, а також зменшення державних витрат на
управління і більший плюралізм у прийнятті рішень.
Німеччина визнана однією з лідерів у Європі в оцінці
волонтерської роботи, і це позитивно впливає на рівень розвитку
соціальної сфери загалом. При формуванні та розвитку правового
регулювання волонтерської діяльності важливу роль грає загальний
контекст країни, включаючи її політичну, економічну, культурну і
соціальну ситуацію, а також існуючі традиції волонтерства."
Багато європейських країн докладають значних зусиль для
підтримки волонтерського руху на національному рівні. Вони
створюють державні органи, а також національні волонтерські ради,
федерації, асоціації та форуми, щоб сприяти і розвивати
добровольчу діяльність. Кожна країна старається побудувати власну
модель підтримки волонтерства, враховуючи свою національну
історію, традиції та рівень розвитку громадянського суспільства і
політичну ситуацію.
Добровольці активно займаються різними сферами діяльності,
що охоплюють практично всі аспекти життя людей. Це включає
роботу з соціально незахищеними верствами населення, такими як
інваліди, літні люди та маргінальні групи. Волонтери також
сприяють неформальній освіті, спрямованій на міжкультурне
спілкування, розвиток проектів, які сприяють соціальній терпимості,
миротворчій діяльності, вирішенню конфліктів, екологічному
захисту та активізації сільських громад. Соціальна сфера
залишається основною галуззю діяльності добровольців, і держава
визнає, що її участь у цій сфері є недостатньо ефективною.
У підсумку, волонтерський рух в Європі є різноманітним і
важливим компонентом громадянського суспільства. Держави
намагаються активно підтримувати та сприяти розвитку цієї
діяльності, а волонтери грають важливу роль у вирішенні різних
соціальних проблем і сприянні загальному добробуту суспільства.
В розвинених західних країнах волонтерська робота вважається
почесною і великою гордістю. Люди, які добровільно віддають свій
час і зусилля для спільноти, оточені великою повагою та
підтримкою.
Держава і підприємницькі структури надають організаціям
волонтерів фінансову і організаційну підтримку. Самі волонтерські
організації працюють на безоплатній основі, функціонуючи як
виконавці державних соціальних програм. Це допомагає їм не
дублювати, а доповнювати діяльність державних служб, створюючи
спільну і дуже ефективну систему соціальної підтримки для
населення.
Серед американців волонтерська робота користується великим
попитом, і приблизно кожен другий громадянин працює як волонтер,
віддавши не менше 3 годин на тиждень на різні благодійні і
громадські ініціативи. Вони надають свою допомогу церквам,
лікарням, громадським службам, притулкам та школам, сприяючи
зміцненню спільностей і соціальному добробуту.
У середині 1990-х років Європейська комісія запропонувала
створення Європейської волонтерської служби для молоді. У 1995
році Європейський парламент підтримав цю ініціативу і вперше
виділив кошти з бюджету Європейського Союзу для її реалізації.
Волонтерство розглядається як інструмент підтримки
соціальної єдності і солідарності як в межах Європейського Союзу,
так і за його межами.
Європейська волонтерська служба (ЄВС) надає можливість
молодим волонтерам займатися громадською діяльністю в усіх
країнах Європейського Союзу та в ряді партнерських країн,
включаючи Україну. Волонтери з України можуть подавати заявки
для участі в проектах виключно в країнах Європейського Союзу,
країнах-учасницях Європейської асоціації вільної торгівлі, таких як
Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія, або в країнах, які є кандидатами на
вступ до ЄС, таких як Туреччина.
Середня тривалість проєктів ЄВС становить від 6 до 12 місяців,
але також існують короткострокові програми, тривалість яких може
бути меншою (не менше 2 місяців). Короткострокові проєкти (з
трьох тижнів) можливі, але вони спрямовані на осіб із особливими
потребами.
Участь в проєктах Європейської волонтерської служби
відкрита для осіб віком від 18 до 30 років, з можливим винятком в
окремих випадках, коли віковий обмеження знижується до 16-17
років. Для прийняття на проєкт не вимагається попередній трудовий
досвід, особливі навички або володіння мовою країни прийому.
Кожен волонтер може брати участь у проєкті ЄВС лише один раз
протягом свого життя, за винятком короткострокових проєктів, після
яких можна взяти участь ще в одному довгостроковому проєкті.
Участь у проєктах Європейського волонтерства є
безкоштовною, хоча в деяких програмах волонтерам може бути
потрібно оплатити невелику частину (до 10%) витрат на транспорт
для поїздки до приймаючої країни.
Волонтери, які успішно завершили свою участь в проєкті ЄВС,
можуть подати заявку на отримання "Майбутнього
капіталовкладення" (Future Capital grant). Ця програма надає
можливість розробити та керувати власним проєктом в одній з країн,
де діє Європейська волонтерська служба. Заявки на отримання
гранту слід подавати не пізніше, ніж через два роки після закінчення
участі в проєкті ЄВС.
Використані джерела
1. Про волонтерську діяльність: Закон України № 3236%VI від 19 квіт.
2011 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу:
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/3236%17 14.
2. Про внесення змін до
деяких законів України щодо волонтерської діяльності: Закон України
№ 246%VIII від 05 бер. 2015 р. Електронний ресурс]. — Режим доступу:
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/246%19
3. Волонтерський рух: світовий досвід та ук% раїнські громадянські
практики: аналіт. доп. — К.: НІСД, 2015 [Електронний ресурс]. —
Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/
volonter%697e4.pdf.
4. Звіт дослідження "Волонтерський рух в Україні" [Електронний
ресурс]. — Режим доступу: http:/
/www.gfk.com/ua/news%and%events/news/pages/ report.aspx