Проблеми булінгу в дитячому та молодіжному середовищі. Дані власних соціологічних досліджень.
Цитата з Гість від 24 Жовтня, 2024, 9:43 pmЛеся Ворона24 жовтня 2024, 21:34:31Леся Ворона
Суботцівський ліцей
Теза на тему : «Проблеми булінгу в дитячому та молодіжному середовищі
(з досліду соціальних досліджень)
На сьогоднішній день надзвичайно гостро постає проблема агресивних проявів у міжособистісних стосунках підлітків. Особливого розповсюдження набувають прояви систематичної, довготривалої агресії одних підлітків по відношенню до інших учнів, коли в ситуацію прояву агресії поступово «включається» весь учнівський клас. Дані статистики тривожні: за останні 10 років рівень дитячої злочинності та дитячого насильства зріс удвічі.
В Україні 80 % дітей до 15 років зіштовхуються із проявами цькування чи як спостерігачі, чи як жертви, чи як ініціатори переслідувань, а близько 8% є хронічними жертвами.
Україна займає 9-е місце серед 42 країн за кількістю жертв булінгу серед 15-річних дітей (9 % дівчат, 11 % хлопців), не враховуючи психологічні методи – ігнорування .
Жертви можуть і не знати про чутки, що про них ходять, однак страждати від їх наслідків. Маніпуляції, залякування, шантаж – це та зброя, яку застосовують до жертви з метою її соціального виключення.
Кривдник витрачає багато енергії для підтримки своєї позиції, статусу, влади, контролю і ніяк не для побудови дружніх стосунків. Інтернет та сучасні технології – вільний простір для кібер-булінгу. Діти створюють веб-сторінки та сайти, де можуть вільно спілкуватися, коментувати, ображаючи інших, поширювати плітки, фотографії особистого характеру та іншу інформацію.
Учні-жертви різних видів булінгу в школі частіше показують моделі поведінки, що відмінні від тих, якими користуються інші діти. Серед них – побоювання нападів, прогул занять, уникання небезпечних місць (сходи, їдальня, подвір’я, вхід до школи, коридори, санвузли), відмова від участі в додаткових гуртках, участь у бійках (15% у порівнянні з 4%). Дослідження показують, що 5 – 10 % учнів залишаються вдома задля уникнення булінгу.
Щодо спостерігачів, то булінг може викликати у них почуття тривоги чи страху. Порушується здібність дітей спілкуватися, вести переговори та йти на компроміс .
Шкільне цькування може в подальшому негативно вплинути на самооцінку, спровокувати розвиток комплексів, нервові та психічні розлади, фобії, депресії, нервові хвороби; порушити стосунки жертви з рідними та близькими; призвести до самотності на все життя; сформувати схильність до насилля в дорослому житті (із жертв цькування нерідко виростають сімейні тирани) .
Неможливо ізолювати дітей від важких ситуацій та переживань. Але можна допомогти їх вирішувати та створювати для цього сприятливе середовище. З цією метою був прийнятий Закон України від 18.12.2019 р. № 2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу », який вступив в дію 19 січня 2019 р. Згідно закону випадок булінгу тягне штраф (850 – 1700 грн.). Якщо ці дії вчиняли неповнолітні від 14 до 16 років, то штраф заплатять батьки (особи, які їх замінюють).
Леся Ворона
Суботцівський ліцей
Теза на тему : «Проблеми булінгу в дитячому та молодіжному середовищі
(з досліду соціальних досліджень)
На сьогоднішній день надзвичайно гостро постає проблема агресивних проявів у міжособистісних стосунках підлітків. Особливого розповсюдження набувають прояви систематичної, довготривалої агресії одних підлітків по відношенню до інших учнів, коли в ситуацію прояву агресії поступово «включається» весь учнівський клас. Дані статистики тривожні: за останні 10 років рівень дитячої злочинності та дитячого насильства зріс удвічі.
В Україні 80 % дітей до 15 років зіштовхуються із проявами цькування чи як спостерігачі, чи як жертви, чи як ініціатори переслідувань, а близько 8% є хронічними жертвами.
Україна займає 9-е місце серед 42 країн за кількістю жертв булінгу серед 15-річних дітей (9 % дівчат, 11 % хлопців), не враховуючи психологічні методи – ігнорування .
Жертви можуть і не знати про чутки, що про них ходять, однак страждати від їх наслідків. Маніпуляції, залякування, шантаж – це та зброя, яку застосовують до жертви з метою її соціального виключення.
Кривдник витрачає багато енергії для підтримки своєї позиції, статусу, влади, контролю і ніяк не для побудови дружніх стосунків. Інтернет та сучасні технології – вільний простір для кібер-булінгу. Діти створюють веб-сторінки та сайти, де можуть вільно спілкуватися, коментувати, ображаючи інших, поширювати плітки, фотографії особистого характеру та іншу інформацію.
Учні-жертви різних видів булінгу в школі частіше показують моделі поведінки, що відмінні від тих, якими користуються інші діти. Серед них – побоювання нападів, прогул занять, уникання небезпечних місць (сходи, їдальня, подвір’я, вхід до школи, коридори, санвузли), відмова від участі в додаткових гуртках, участь у бійках (15% у порівнянні з 4%). Дослідження показують, що 5 – 10 % учнів залишаються вдома задля уникнення булінгу.
Щодо спостерігачів, то булінг може викликати у них почуття тривоги чи страху. Порушується здібність дітей спілкуватися, вести переговори та йти на компроміс .
Шкільне цькування може в подальшому негативно вплинути на самооцінку, спровокувати розвиток комплексів, нервові та психічні розлади, фобії, депресії, нервові хвороби; порушити стосунки жертви з рідними та близькими; призвести до самотності на все життя; сформувати схильність до насилля в дорослому житті (із жертв цькування нерідко виростають сімейні тирани) .
Неможливо ізолювати дітей від важких ситуацій та переживань. Але можна допомогти їх вирішувати та створювати для цього сприятливе середовище. З цією метою був прийнятий Закон України від 18.12.2019 р. № 2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу », який вступив в дію 19 січня 2019 р. Згідно закону випадок булінгу тягне штраф (850 – 1700 грн.). Якщо ці дії вчиняли неповнолітні від 14 до 16 років, то штраф заплатять батьки (особи, які їх замінюють).