Цитата з Ангела від 16 Квітня, 2024, 9:54 pm

Євроклуб "Мрія". Устинівський БДЮТ

Сьогодні ми живемо в суспільстві, яке характеризується інтенсивним використанням природних ресурсів та посиленим антропогенним тиском на природу. Вже не є новиною, що частина ресурсів, наприклад мінеральних, перебуває на стадії вичерпання, а інша частина природних ресурсів (поверхневі води, ґрунти) настільки змінили свої екологічні властивості, що їх пряме використання іноді стає неможливим. Подолання негативних наслідків впливу діяльності суспільства на природу зумовило формування нового світогляду, котрий у відповідному документі ООН, визначений як шлях сталого розвитку.

Постановка проблеми у загальному вигляді. За оцінками експертів ОБСЄ в Україні залишилось небільше 6% екологічно чистої території. Така ситуація зумовлена недбалим ставленням населення країни до довкілля. Так, наприклад, площі сміттєзвалищ займають понад 6% території держави, натомість площа природно-заповідного фонду складає лише 4,6%. На жаль, системна деградація довкілля, призводить до погіршення стану здоров’я тих, хто його забруднює – населення. За даними Управління статистики України внаслідок серцево-судинних захворювань щорічно помирає 500 тис. осіб, а також 90 тис. осіб – від новоутворень. До того ж наша держава є лідером серед країн Європи за кількістю хронічних хвороб. Очевидно, що екологічні проблеми є відповідальністю населення країни, хоча й не сприймаються більшістю українців, як такі, що потребують першочергового вирішення. Відтак постає необхідність у тому, щоб привернути увагу до проблем охорони здоров’я та довкілля за рахунок поширення ідей відповідального споживання серед населення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. На думку науковців  зміна технологій виробництва з інтенсивних на екологічно безпечні сприятиме вирішенню екологічних та економічних проблем в країні та покращить якість життя людей. Однак, існує необхідність у залученні населення країни до підтримки практик відповідального споживання Проте очевидною є недостатня екологічна освіта населення країни, що стримує попит на екологічні товари та послуги. Зокрема, обмеженими є знання людей щодо можливості ведення екологічно відповідального способу життя та застосування практик відповідального споживання у побуті. Нагальна потреба у систематизації заходів та напрямів відповідального споживання населення зумовила доцільність та актуальність даного дослідження. .

Вплив кожної окремої людини на навколишнє середовище є незначним, якщо порівнювати його із діяльністю промислових підприємств. Однак, обираючи товари та послуги саме люди впливають на виробника та потенційно можуть стати стимулом покращення стану довкілля. Відповідальне споживання передбачає можливість задовольняти населенням свої бажання та потреби при умові зменшення забруднення довкілля і економії коштів. 

У науковій літературі зустрічаються різні тлумачення відповідального, сталого, стійкого або розумного споживання (дані категорії можна вважати тотожними). Найбільш поширеним є таке, що характеризує дефініцію як економне використання природних ресурсів у рамках задоволення виключно необхідних людині потреб. Вважаємо, що таке трактування не є вичерпним, оскільки не визначає меж необхідності потреб та не враховує обсяги акумулювання відходів. Відповідно до постулатів сталого розвитку пропонуємо розглядати відповідальне споживання як раціональне управління природними ресурсами, споживання товарів і послуг, що є дружніми до довкілля при виробництві яких мінімізовано антропогенне навантаження на навколишнє середовище, а також методи скорочення обсягів відходів.

Із наведеного вище визначення стає очевидним, що відповідальне споживання є складним та комплексним поняттям, що має відношення до усіх сфер існування людини. Пропонуємо розділяти відповідальне споживання на три блоки, а саме харчування, ресурси у побуті, та накопичення відходів.

Розглянемо окремі із них.

І. Харчування. Не залежно від соціального та економічного статусу в суспільстві все населенняповинне мати доступ до достатньої кількості якісних та безпечних продуктів харчування. Збалансоване, раціональне харчування є основою нормального функціонування людського організму, забезпечує його усім необхідним для будови клітин, отримання енергії та регулювання обміну речовин. Надзвичайно важливо, щоб з їжею людина отримувала всі життєво необхідні поживні речовини, кількість яких могла б задовольнити потреби організму. Адже здоров’я людини напряму залежить від якості їжі та напоїв, які вона споживає. Однак, у продуктах харчування можуть міститись небезпечні складові, що здатні завдати шкоди організму людини,зокрема: нітрати, харчові добавки, пестициди та антибіотики.

Нітрати входять до складу мінеральних добрив та можуть бути натуральним компонентом харчових продуктів рослинного походження. Концентрація нітратів в продуктах харчування залежить в основному від неконтрольованого використання азотних добрив. Джерелом нітратів у сировині та продуктах харчуванні крім азотовмісних з’єднань являються нітратні харчові добавки, які додають, як правило, до м’ясних виробів для покращення їх харчових показників та пригнічення деяких мікроорганізмів. В Україні майже шоста частина сільськогосподарської плодоовочевої продукції містить нітрати у дозах, які перевищують максимально допустимий рівень. Слід зауважити, що надмірний вміст нітратів у харчових продуктах сприяє розвитку онкологічних і алергічних захворювань. Якщо в організм людини потрапляє велика кількість нітратів вони порушують біоструми мозку та можуть стати причиною погіршення діяльності ендокринної системи. Також вони впливають на активність багатьох гормонів. В організмі нітрати можуть призвести до кисневого голодування клітин і тканин

ресурси у побуті

Керувати власним житлом повинні вміти всі. Звичайні правила поведінки в побуті стають звичками і формують раціональне ставлення до наданих ресурсів, привчають не витрачати їх задарма. Споживання ресурсів у побуті має бути спрямоване на їх економію. Таке ставлення до ресурсів забезпечить зменшення негативного впливу на довкілля та заощадження грошових коштів. В першу чергу, від води залежить якість життя людей. Адже питна вода є одним з найцінніших ресурсів на Землі. Якість та кількість прісної води в світі досягли критичного рівня, за яким починається екологічна криза. Незважаючи на цінність ресурсу, в Україні до води ставляться досить марнотратно: забруднюють річки і водойми, допускають прорахунки при зрошенні полів і витоку забруднюючих речовин у водопровідні системи. При цьому, таке ставлення до водних ресурсів характерно не лише для представників бізнесу, а й для пересічних громадян країни.

Натомість заходи, розроблені у рамках концепції відповідального споживання, дозволяють економити водні ресурси і відповідно зменшити витрати на оплату комунальних послуг

Вартість можливих втрати води у побуті

Джерела втрат водних ресурсів у побуті Втрати води, л Вартість втрат,

за рік грн. за рік

Неналежний стан сантехніки (мінімальне протікання) 9125 123,6

Нехтування вимиканням води під час чищення зубів, гоління** 5760 79,0

Використання унітазу з одним режимом змивання 5460 75,0

Порівняння витрат води при прийнятті душу та ванни:**

12960 - душ

ванна -77760

Порівняння витрат води миття посуду у посудомийній машині та руками

- посудомийна машина -3640

- миття посуду руками -36400

Загальні можливі втрати води за рік 2107,6 грн

Примітка  розраховано за тарифом 13,74 грн/м3

 розраховано на родину з трьох осіб;

Як видно з вище сказаного, вживання запропонованих заходів, щодо економії водних ресурсів у побуті дозволяють зменшити її втрати на 153,4 м3 на рік, що у грошовому вираженні складає близько 2108 грн. При цьому, більшість із зазначених заходів не вимагають значних фінансових затрат. Вони переважно направлені на незначні зміни поведінки населення.

Електроенергія. Існування сучасної людини безроздільно пов’язане із такими надбаннями цивілізації як освітлення, опалення, побутові прилади, телекомунікації та транспорт. Всі названі блага полегшують життя і побут людини, однак вимагають теплової або електричної енергії. За прогнозами Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), споживання енергії в усьому світі зростатиме близько на 2% в рік, та збільшиться на дві третини до 2040 р. За даними МЕА традиційні (вугільні) джерела енергії будуть поступово замінені на відновлювальні (вітряну, сонячну та біоенергетику). За двадцять років частка відновлювальних джерел у світовому енергетичному балансі може збільшитись з 6 % до 20 % [10].

Відповідальне споживання енергії передбачає, що при використанні меншої кількості ресурсу забезпечуються усі потреби людини та нормальні умови життя. Можливість реалізації заходів, що відносяться до концепції відповідального споживання залежить від усвідомлення людьми необхідності економити ресурси, можливостей і інвестицій у енергетичну ефективність. Однак, значні фінансові затрати на модернізацію не є обов’язковою умовою зменшення споживання енергетичних ресурсів. Існує досить великий перелік способів економії енергії, що не передбачають вжиття радикальних заходів щодо модернізації помешкань або докорінної зміни звичок людей. Аналізуючи різні джерела, ми пришли до висновку, що заходи економії електроенергії можна згрупувати наступним чином:

1) вимикання світла та техніки коли вони не потрібні;

2) регулярне розморожування холодильників, розміщення їх на відстані від електроплити та батареї здатне забезпечити економію до 20-30 % енергії;

3) повне завантаження машин при пранні та митті посуду;

4) підтримка оптимальної температури в холодильнику +5°С, морозильній камері -18°С (при зниженні температури на 5°С від оптимальної збільшується використання електроенергії на 20 %).

5) використання енергозберігаючих ламп та техніку (табл. 2);

6) нагрівання у чайнику лише необхідної для споживання кількості води та очищення його від накипу.

Порівняння витрат при використанні різних видів джерел освітлення

Назва та тип Світлодіодна лампа Enerlight A60 10W 4100K E27*

Енергозберігаюча лампа Light Offer Т2 Spiral ЕSL 15W E27***

Лампа Iskra ЛОН 75 Вт 230В**

Вартість 46 грн 34 грн 5,04 грн

Строк служби 30 000 год 12 000 год 1 000 год

Гарантія 36 міс 24 міс -

Потужність 10 Вт (еквівалент 75 Вт) 15 Вт (еквівалент 75 Вт) 75 Вт

Світловий потік 900 Лм 920 Лм 900 Лм

Кількість ламп на 30 000 год1 шт 46 грн

Витрати електроенергії на 30 000 год 300 кВт 270 грн

450 кВт 405 грн****

 

Витрати коштів за

30 000 год. 316,00 грн 473,00 грн 2176,20 грн

Примітка:*джерело: https://rozetka.com.ua/enerlight_a60e2710smdnfr/p13245953/

** джерело: http://www.klaster-plus.ua/ua/shop/elektroosveschenie/istochniki-sveta/lampy-

nakalivaniya/lampa-iskra-lon-75-vt-230v/

*** джерело: https://rozetka.com.ua/28166225/p28166225/

**** розраховано за тарифом 0,90 грн/кВт

Тепло. Вартість теплової енергії становить до 80% всіх витрат, пов'язаних із оплатою комунальних послуг. Тому при реновації будівель в першу чергу потрібно прагнути скоротити витрати на опалення, а також навчитися раціонально використовувати тепло. Теплова енергія в житловому будинку потрібна не тільки для підтримки оптимальної (комфортної) температури, але і для компенсації теплових втрат в будинку.

Більша частина тепла з будинку втрачається наступним чином: підлога 5%, дах 7%, стіни 24%,провітрювання 31%, вікна та двері 33% [1]. Багатоквартирний будинок, у якому є лічильник тепла, встановлений ІТП, замінені вікна та двері, утеплені горище і підвал, може скоротити споживання тепла на 70-75%. Крім того, економію теплової енергії може забезпечити здійснення наступних заходів:

1) підтримка оптимальної температури в житлових приміщеннях в межах 20-22°С (при підвищенні

температури на 1°С витрати збільшуються на 5 %).

2) вивільнення простору навколо батарей та інших джерел тепла (якщо їх затуляти меблями, важкими гардинами та декоративними панелями втрачається до 20 % тепла);

3) встановлення вкритого фольгою теплозахисного екрану біля джерел тепла (забезпечується

тепловіддача до 20 % та економія на опаленні до 4%);

4) здійснення провітрювання приміщення шляхом відкривання всіх вікон на менший час;

ІІІ. Накопичення твердих побутових відходів.

Загальновідомо, що чисельність населення світу зростає. Відповідно, постійно зростає рівень споживання, а отже і обсяги акумулювання відходів. Людство з кожним роком використовує більше ресурсів для задоволення потреб, що однозначно суперечить постулатам сталого розвитку. За результатами конференції у Ріо-де-Жанейро у 1992 р. суспільство зобов’язане використовувати ресурси так, щоб всі майбутні покоління мали змогу задовольняти свої потреби на такому самому рівні.

За даними статистики середньостатистична людина протягом року продукує близько 400 кг побутових відходів. Для України характерним є зберігання відходів на полігонах. За різними даними, на даний час переробляється від 4 до 10% твердих побутових відходів. Тобто можна стверджувати, що практично все сміття складається та захоронюється, займаючи територію.

Слід зазначити, що до 40% твердих побутових відходів становить папір, картон, паперова упаковка, термін розкладання яких становить 2-3 роки, що можуть бути рециркульованими. Зазначимо, що якщо використовувати вищенаведене у виробництві, можливо заощадити первинну сировину, зменшити витрати електроенергії, скоротити вирубку лісів. Окремою проблемою є накопичення поліетилену. Звичайні пакети та пляшки, що використовуються щодня розкладаються 100-200 років.

Окремо слід акцентувати на тому, що у звичайному побутовому смітнику містяться небезпечні компоненти, такі як батарейки, люмінісцентні лампи, ртутні термометри, залишки медичних препаратів та побутової хімії тощо. Саме речовини, що містяться у складі наведених компонентів здатні безповоротно отруїти значну частину навколишнього природного середовища.

Вирішити вищенаведену проблему можна шляхом сортування сміття, що дозволить не лише повторно використовувати сировину, але і зменшити обсяги твердих побутових відходів, що потрапляють на сміттєзвалище. Також зменшити обсяги накопичення відходів можливо шляхом зниження рівня споживання. Дослідження науковців дозволяють стверджувати, що людство викидає значну частину товарів, не використавши. Важливо навчитися купувати лише товари, які дійсно необхідні (шляхом складання списків, використання багаторазових сумок для покупок тощо), а також такі, що мають менше упаковки (вода у великих пляшках).

Висновки

викладено теоретичні узагальнення та практичні рекомендації щодо реалізації відповідального споживання населенням, зокрема:

1. Встановлено, що відповідальне споживання як раціональне та екологічно дружнє використання та застосування продуктів, речей, ресурсів тощо, можна умовно розподілити на три блоки: харчування, ресурси у побуті, шопінг та відходи.
2. Обґрунтовано, що обираючи продукти харчування доцільно вживати певні заходи, що забезпечують можливість уникнути споживання речовин потенційно небезпечних для здоров’я людей. Зокрема, споживачам слід вивчати інформацію на етикетці, що може надати можливість оцінити кількість та доцільність харчових домішок, що міститься у продукті. Варто уникати харчових домішок, що викликають побічні реакції (наприклад, Сульфітів), або таких, що не є необхідною складовою продукту (наприклад, синтетичних барвників). Краще купувати сезонні продукти (у яких вміст хімічних речовин, що використовують для стимулювання їх росту є меншим) та локальні продукти харчування (транспортування яких здійснюється на коротші відстані).
3. Систематизовано заходи щодо економії ресурсів у побуті, що дозволять зменшити втрати води понад м3 на рік. Крім того, наведено заходи раціонального використання енергії, що передбачають за умов меншого споживання ресурсу забезпечити усі потреби людини та звичні умови життя. Виокремлено також поради щодо економії теплової енергії, більшість із яких не передбачають значних фінансових затрат або докорінної зміни побутових звичок.
4. Проведені дослідження дозволили стверджувати, що необхідно скорочувати обсяги споживання ресурсів та накопичення відходів. Формування практик відповідального здійснення шопінгу населенням (зокрема, шляхом купівлі тільки необхідних товарів; продуктів, що мають мінімум упаковки; товарів багаторазового використання тощо) дозволить реалізувати вищенаведені завдання.