Цитата з sancho_admin від 23 Квітня, 2020, 4:12 pm

Жабокрицька Христина Вадимівна

Комунальний заклад «Великосеверинівська ЗШ І – ІІІ ступенів, 

                Позашкільний центр» Великосеверинівської сільської ради 

                         Кропивницького району, Кіровоградської області

 

Впродовж довгого часу корупція залишається однією з найбільших проблем України та є темою для постійних дебатів як для української, так і для міжнародної спільноти. В Індексі сприйняття корупції (ІСК), що укладається глобальною антикорупційною організацією Transparency International та базується на оцінках підприємців та аналітиків. Ключовим показником Індексу є кількість балів, а не місце в рейтингу. Мінімальна оцінка (0 балів) означає, що корупція фактично підміняє собою державу, максимальна (100 балів) свідчить про те, що корупція майже відсутня в житті суспільства. За підсумками 2018 року наша країна посіла 120 сходинку у переліку зі 180 країн світу. І хоча з року в рік позиції України у рейтингу покращуються, такий стан речей все ще є далеким від прийнятного. Саме корупція, за даними численних аналітичних звітів та опитувань, є найбільшою проблемою як для іноземного, так і для вітчизняного бізнесу. Очевидні проблеми, викликані високим рівнем хабарництва та зловживання, – руйнація системи цінностей суспільства, тотальна недовіра до органів державної влади, що врешті-решт призводить до негативних економічних наслідків, збільшуючи нерівність та уповільнюючи зростання доходів населення.

 30 балів зі 100 можливих — результат Індексу сприйняття корупції-2019 для України. Ми повернулися на рівень 2017 року і тепер посідаємо 126 місце зі 180 країн. Поруч з нами у рейтингу — Киргизстан, Азербайджан та Джибуті.

Україна з-поміж сусідів випереджає Росію, яка зберегла свої позиції (28 балів, 137 місце). Очікувано серед сусідів лідирує Польща (58 балів, 41 місце) та Словаччина (50 балів, 59 місце). Білорусь додала один пункт і тепер має 45 балів та 66 місце. Також, цього року спостерігаємо зниження індексу у сусідів: Румунія — мінус 3 бали, Угорщина — на 2, Молдова на 1.

Лідери CPI суттєво не змінилися. На першому місці — Нова Зеландія та Данія, які набрали по 87 балів. Примітно, що 8 з 10 країн у першій десятці — представниці Західної та Північної Європи.

Корупція процвітає там, де демократичні основи слабкі. Так уважають укладачі індексу сприйняття корупції.

Уперше за останніх 8 років до першої двадцятки некорумпованих країн не потрапили США. А в цілому за останні роки 20 держав значно поліпшили свої позиції. Це Аргентина, Сенегал, Гаяна і Кот-д’Івуар. Погіршилася ситуація на Мальті, в Угорщині, Австралії та Чилі.

Україна піднялася відразу на 10 позицій. Проте залишається на 120-му місці, з країн Європи випереджаючи тільки Росію. В основному додаткові бали наша країна отримала за кроки для створення Вищого антикорупційного суду. Але в мінус записали небажання Вищої кваліфікаційної комісії суддів дослухатися до думки громадськості при відборі решти суддів.

Корупція, хабарництво, бюрократія — явища, які створюють “гальмівний ефект” як для світового, так і для національного економічного прогресу. Ця проблема властива не лише для малорозвинутих чи політично нестабільних країн. Корупція існує і в найрозвинутіших демократичних економіках світу.

Вона стала однією з найвідоміших та найпоширеніших ознак ХХІ століття. Це одна з головних проблем сучасності, адже щорічні втрати світової економіки від хабарів, відповідно до оцінок Міжнародного валютного фонду, становлять близько $ 1,5–2,0 трлн, або 2 % світового ВВП. ВВПНАДУШУНАСЕЛЕННЯ(реальний ВВП)— міра випуску продукції на душу населення в доларах постійної купівельної спроможності; при цьому нівелюється вплив інфляційних процесів. Рівень реального ВВП на душу населення в країні можна співставляти з показниками інших країн та виявляти, до якої категорії вони належать — до розвинених чи таких, які розвиваються. Проте загальний економічний та соціальний ефекти від впливу цього фактору є навіть більшими, оскільки хабарництво є тільки однією з частин корупції.

Корупція є однією з найбільших перешкод на шляху економічного зростання і розвитку. Економічні наслідки цього явища полягають у щорічних втратах мільярдів, що могли бути спрямовані на розвиток освіти, медицини та загалом соціального забезпечення населення. Вона руйнує ринки та перешкоджає якісним соціально-економічним змінам. Отже, в макроекономічному плані корупція призводить до економічного дисбалансу в економіках різних країн.

Корупцію можна розглядати як різновид соціальної корозії, яка роз’їдає і руйнує органи влади, державу і суспільство в цілому. В її основі лежать такі вікові традиції взаємодії в суспільстві, як “послуга за послугу”, “do ut des” (“даю, щоб ти дав”)

У Конвенції ООН проти корупції зазначається, що корупція підриває не лише демократичні інститути й цінності, а й етичні норми та справедливість, завдає шкоди сталому розвитку. Отже, вона шкодить у різні способи: це не лише фактор, що руйную економічне здоров’я країни, адже підривається цілісність ринків, принципи здорової конкуренції та справедливого розподілу ресурсів, але й моральна загроза. Корупція знищує віру суспільства у верховенство права, підриває етичні норми поведінки громадян і, як наслідок,

призводить до сповільнення економічного розвитку та погіршення якості життя всього населення. В корумпованому суспільстві виникають умови для соціально-політичної нестабільності, невизначеності, зниження продуктивності праці, що також негативно відбивається на економічному зростанні.

Оскільки корупція знаходить своє відображення в політичній, соціально-економічній і правовій сферах, то і думки авторів щодо сутності цього поняття різнобічні:

1. в політичній площині корупція проявляється через зловживання державною владою, посадою та службовим становищем з метою отримання матеріальної винагороди чи вигоди;
2. в соціально-економічній сфері — це спотворення корумпованим державним апаратом соціально-економічної політики держави;
3. у правовій — це підкуп, продажність державних службовців; зловживання владою або посадовим становищем, здійснене в певних особистих інтересах; використання посадових повноважень, статусу посади, а також її авторитету для задоволення особистого інтересу або інтересів третіх осіб; елемент (ознака) організованої злочинності.

Найпоширеніша класифікація корупції— це поділ на побутову, ділову та політичну (або корупцію верховної влади).

• Побутова корупція — це взаємодія пересічних громадян і чиновників. Це можуть бути подарунки чи послуги посадовій особі чи наближеним до неї особам.
• Ділова корупція — це взаємодія влади і бізнесу. Наприклад, неформальні платежі за призначення на керівні посади тощо.
• Політична, або корупція верховної влади — це корупція, що стосується політичного керівництва та верховних суддів у демократичних системах. Це посадові зловживання. спрямовані на досягнення політичних цілей (утримання та зміцнення влади, розширення владних повноважень) та / або з метою власного збагачення.

Політична чи ділова корупція, як правило, найбільше пов’язана з державним сектором, справляє найсильніший вплив на економіку, тому і потребує глибокого дослідження. Цікаве судження лауреата Нобелівської премії з економіки Гері Беккера, який зазначає: “Якщо скасувати державу, то ми скасуємо корупцію”.

Звичайно факт існування побутової корупції не відкидається, а через порівняно менший масштаб, аніж політична чи ділова корупція, просто нівелюється. Проте за відсутності держави цивілізоване суспільство також не зможе якісно функціонувати. Підтвердженням цього є найменш корумповані країни, такі як Фінляндія, Данія, Швеція, Нова Зеландія тощо, де найбільш розвинений державний сектор з величезною часткою податкових надходжень та державних витрат у структурі ВВП.

Отже, зменшивши кількість податків чи суму державних витрат, викоренити корупцію, швидше за все, не вдасться, адже корінь проблеми лежить набагато глибше і пов’язаний не лише з законами, але й із прийнятними морально-етичними нормами поведінки в суспільстві.

Система управління заходами протидії корупції у Національному антикорупційному бюро України визнана кращою у Європі. За результатами проведеного у квітні 2019 року аудиту на відповідність міжнародному стандарту ISO 37001:2016 НАБУ було визнано першим серед європейських організацій. Відповідну нагороду вручено на заході у м.Брюссель (Бельгія) 3 жовтня 2019 року. «НАБУ — перший правоохоронний орган України, а також один із перших у Європі, який підтвердив відповідність системи протидії корупції вимогам міжнародного стандарту ISO 37001:2016. У квітні 2019 року НАБУ отримало сертифікат, який підтвердив, що підрозділи та процеси у Бюро функціонують у повній відповідності до вимог міжнародного стандарту ISO 37001:2016. Рішення про надання сертифікації було ухвалено на підставі експертного висновку за результатами аудиту, який здійснила компанія PECB Group Inc. (м. Монреаль, Канада). Термін дії сертифіката — 3 роки. Однак щороку організація має підтверджувати відповідність системи управління заходами протидії корупції високим стандартам та кращим світовим практикам. Національне антикорупційне Бюро у жовтні 2019 році отримало право на зняття інформації з телекомунікаційних систем без посередництва інших правоохоронних органів. Також НАБУ отримало право безпосереднього доступу до повної версії реєстру електронних декларацій. Раніше, детективи НАБУ могли вивчати декларації лише в приміщенні НАЗК (Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) — центральний орган виконавчої влади України зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.), тепер же матимуть онлайн-доступ з офіму НАБУ. Таким чином, Верховна Рада виконала основні рекомендації НАБУ щодо законодавчого забезпечення його діяльності.

Якісно нового рівня у сфері запобігання та протидії корупції було досягнуто у зв’язку з імплементацією базових антикорупційних законів, якими було посилено юридичну відповідальність за порушення вимог щодо декларування доходів і майна, у контексті адміністративного та кримінального права.

Як на національному, так і на міжнародному рівні визнано, що система електронного декларування України є унікальною як з технічної точки зору, так і за її масштабами. Це підтверджується серед іншого тим, що антикорупційні органи країн ЄС (наприклад, Центральне антикорупційне бюро Республіки Польща, Національне агентство з питань доброчесності Румунії, Антикорупційне агентство Республіки Сербія) проявляють все більший інтерес до переймання українського досвіду в адмініструванні та використанні системи електронного декларування.

Система електронного декларування є одним із ключових антикорупційних механізмів, що виконує превентивну функцію і є дієвим інструментом виявлення корупції. Вона, перш за все, гарантує громадський контроль за статками публічних службовців, які отримують дохід, зокрема, з Державного бюджету, а також посилює несприйняття та суспільну негативну думку щодо корупційних проявів. З кожним етапом декларування суб’єкти декларування відповідальніше ставляться до заповнення декларацій: подають їх завчасно та все менше допускають типові помилки.

За підтримки Програми розвитку ООН в Україні Національне агентство розробило  онлайн-курси, які розміщені на громадському проекті масових відкритих онлайн-курсів «Prometheus»: «Антикорупційні програми органів влади», «Конфлікт інтересів: треба знати!», «Конфлікт інтересів: треба знати! Від теорії до практики», «Декларуй ДоброЧесно».  Курси створені з метою поширення теоретичних та практичних знань, хто зацікавлений та має бажання долучитись до антикорупційної реформи.

Що можуть зробити органи шкільного самоврядування?

1.Сприяти більшій обізнаності з протидії корупції та її наслідками;

2.Проведення тематичних уроків;

3.Проходження онлайн курсів стосовно теми - Антикорупція.

Антикорупційна реформа – одна із найскладніших та найбільш комплексних реформ, що проводить сьогодні держава. Боротьба з корупцією є компонентом, що червоною ниткою проходить через всі реформи в Україні – від сфери охорони здоров’я до енергетичної незалежності. Тому забезпечення позитивних комунікацій з метою інформування суспільства про реальні результати  впровадження антикорупційної реформи, довіри до державних інституцій є важливою складовою прогресу антикорупційної реформи.