Історія закладу

Кіровоградський обласний центр дитячої та юнацької творчості – 85 років від ОЦДЮТ до зірок

Основні історичні етапи

Кіровоградський ОЦДЮТ пройшов  динамічний і складний шлях розвитку. 

1935

Є усі підстави вважати саме цей рік початком існування (народження) установи. Заклад був організований  в старовинному приміщенні колишнього театру “Ілюзія” та розташований на одній з найкрасивіших та найстаріших вулиць міста – вулиці Леніна.

Голод 1933 приніс Україні багато знедолених, безпритульних дітей. У 1934 році в місті були організовані при ЖЕКах спеціальні ігрові кімнати для дітей, де працювали гуртки. Керували ними вожаті з комсомольців старшого віку. Ось тоді і виникла ідея об’єднати ці кімнати в єдиний дитячий виховний заклад.

«… ДЮЦ веде відлік своїх років з 1935 року, тоді це був міський Палац піонерів і жовтенят (ППЖ) ім. Спартака. В ті роки по моделі харківського Палацу піонерів з легкої руки Надії Крупської по всій країні формується мережа лікувальних закладів з позакласної роботи зі школярами. Цікавий момент. Про те, що кіровоградська позашкільна організація носила ім’я легендарного гладіатора, краєзнавці дізналися від відомого в нашому місті хореографа Блюменталі Стрельбицької. Блюменталь Абрамівна в ті роки була піонеркою і відвідувала хореографічний і театральний колективи ППЖ ім. Спартака (стаття Олени Саврановой «Будинок захопленої юності», газета «Україна-центр», 26 жовтня 2001 року, архівний альбом ДЮЦа 1992-2000)

“…Десь приблизно у лютому-березні 1935 року в місті був відкритий Будинок піонерів. Його директором наскільки мені пам’ятається був призначений т. Росіков,  профуповноваженим – Чумаков С.В.  Особисто я у цей час працював у клубі ім. Жовтня заводу “Червона Зірка” і у квітні був запрошений на роботу у Клуб піонерів за сумісництвом…» (із спогадів керівника хореографічного відділу Палацу піонерів М.К. Анкудінова, архів ОЦДЮТ, інв.№ 163051) :

«Річний звіт закладу станом на 1 січня 1936 року

– юридична адреса: УРСР, Одеська область, Кіровський район, місто Кірово, вулиця Леніна, будинок № 6;

– установа знаходиться у розпорядженні відділу народної освіти та міського комітету ЛКСМ;

– на балансі міського бюджету (за 1935 рік на усі статті витрачено 40 700 крб., з них на зарплату – 19 400 крб.);

– персонал на 1.01.36: 12 осіб, з них культробітників, керівників гуртків – 7, обслуговуючого персоналу – 5;

– у закладі є зала для глядачів на 250 місць, дійова радіоустановка, куток оборонної роботи;

– кількість проведених вистав і концертів – 24;

– гуртків на 1.01.36: фізкультурних (в них членів) – 40, драматичних – 23, хорових – 70, образотворчих – 19, літературних – 24, авіамодельних – 40, інших – 45 (у Центральному Держархіві Кіровоградської області: р1749, архів 218, опис 1, аркуш 4, “Річні звіти установ клубного типу”, 1934-36 р):

1936 

Об’єднання ігрових кімнат при ЖЕКах та входження їх у склад міського Палацу піонерів і жовтенят (ППЖ) ім. Спартака в єдиний дитячий позашкільний заклад. 

Зберігся лише один документ, який викладає рішення міської Кіровського ради про присвоєння в 1936 році палацу імені комуніста Вегера. Після того, як в 1937 році Вегер був репресований, його «… заплямоване ганьбою ім’я» зняли з вивіски ППЖ і привласнили дитячому закладу на сто відсотків надійне – Леніна» (стаття Олени Саврановой «Будинок захопленої юності», газета «Україна-центр», 26 жовтня 2001 року, архівний альбом ДЮЦа 1992-2000)

«… Точна дата організації Палацу піонерів і жовтенят не встановлена, проте в документах Кіровського (нині Кіровоградської) міської Ради є відомості про те, що у вересні 1936 року в м Кірові по вулиці Леніна, знаходився клуб піонерів ім. Вегера. Підстава: ф. № Р-242, оп 1, од.хр.1624, а 271 ф. № Р-242, оп 1, од. хр. 1525, аа 246-253» (відповідь Державного архіву Кіровоградської області № 52 від 30 березня 1987 на В № 26 від 25 березня 1987 року)

 

1937-1941 

Зі спогадів першого директора Палацу піонерів та жовтенят ім. В.І.Леніна Я.І.Неміровського: “…Щодня, удень і ввечері, працюють різні гуртки: драматичний, хорова капелла, прекрасний симфонічний оркестр, балетний коллектив, гурток художнього читання, юні художники і скульптори в своїх гуртках працюють над портретами та першими скульптурами,  військовий гурток, спортивна секція. Щовечора кімнату ігор відвідує 200 чоловік. Бібліотека має близько 300 постійних читачів. Організовується фотогурток, оркестр народних інструментів, устатковуються технічна і авіамодельна лабораторії”.

 

1941-1944

Період  окупації м.Кіровограда фашистськими загарбниками.  Тяжкі роки пережила країна у ті роки – і в тилу, і на фронті люди боролися за перемогу, не всі повернулися з тієї війни. 

Вихованці та педагоги Палацу піонерів брали участь у боротьбі з фашистами:

 – Ласун Володимир Сергійович – керівник фотогуртка (воював на ІІІ Українському фронті, у Венгрії, Чехословакії, Австрії). Нагороджений медалями “За победу над Германией”, “30 лет СоветскойАрмии”, “За взяття Відня”;

– Стрельбіцька  Блюменталь Аврамівна – керівник студії бальних танців (ансамбль пісні і танцю І Українського фронту). Нагороджена орденом Великої Вітчизняної війни ІІ ступеня, медалями “За перемогу над фашистами” та  “70 років ВС”;

 – Козир Ганна Василівна – керівник гуртка  бандуристів (розвідгрупа партизанського загону Дубового у Холодному Ярі). Нагороджена медалями.

 

1945-1975 

Відновлення роботи Палацу піонерів, становлення системи роботи.

З перших днів визволення Кіровограду від фашистських загарбників розпочав  роботу Кіровоградський Палац піонерів. Серед форм роботи: дні відкритих дверей, обласні зльоти та звіти юних піонерів, новорічні бали та святкування зимових канікул, допомога ветеранам праці та війни, листування з дітьми дружніх народів клубу інтернаціональної дружби, виставки образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, обласні змагання авіамоделістів, шахові турніри тощо.

Очолювали заклад з 1944 року: Бордюк В.Ф. (1944), Костиря Л.І. (1944-1945), Завгородній В.С. (1945-1946), Шаров П.І. (1946-1947), Лобода Р.М. (1947-1949), Ахматова О.М. (1949-1950), Путінцев М.Ф. (1950-1951), Набока С.Є. (1951-1953), Чернишенко Л.П. (1953-1964), Резніченко З.І. (1964-1966), Тулянцева В.Г. (1966-1974), Дуля Н.П. (1974-1975), Костенко М. С. (1975-1977), Трофімов О. Н. (завуч, 1949-1974), Листопадова Л. В. (1977-2011), Тітова С.Ф. (завуч, 1974 – 2010).

В альбомі – літописі читаємо імена педагогів та працівників того періоду: Леско Єлізавета Василівна, Петрашевська Юлія Прохорівна, Битенський Лев Маркович, Кириченко Анатолій Омельянович, Мартинова Євгенія Олександрівна, Слободенюк Володимир Матвійович, Кобзєв Костянтин Федорович, Жирмунський Ісаак Соломонович, Жевченко Регіна Василівна, Верхолаз Тетяна Юріївна, Вінтенко Борис Михайлович, Курзов Платон Костянтинович, Ласун Володимир Сергійович, Підшивайлов Володимир Михайлович, Швець Людмила Михайлівна, Козир Ганна Василівна, Гуров Михайло Миколайович, Стрельбіцька Блюменталь Аврамівна, Крючков Олександр Костянтинович, Мінц Розалія Давидівна, Борса Анатолій Акимович, Чернишенко Лідія Петрівна, Сафронова Надія Тимофіївна, Карауш Олександр Іларіонович, Дьяченко Володимир Григорович, Будулатьєв Артур Борисович, Барський Михайло Илліч, Бадіян Іон Моісейович, Замкова Ольга Семенівна. 

 

1975-1990

Заклад очолюють Листопадова Л. В. (1977-2011), Тітова С.Ф. (завуч, 1974 – 2010).

Палац піонерів і школярів – це своєрідний центр методичної, масової та гурткової роботи. Палац творчо працює в різних напрямках виховання дітей – естетичному, технічному, фізичному, прикладному. Районні, сільські та міські будинки (всього їх 34) можуть отримати тут допомогу: це обласні семінари для методистів, культорганізаторів, керівників різнопрофільних гуртків, обласні конкурси, фестивалі, зльоти, огляди, свята. 

Палац піонерів – багатопрофільна установа, має два філіали: хореографічний ансамбль “Пролісок”, клуб “Юний технік”. У закладі функціонують 8 клубів за інтересами: “Любителі природи”, “Щит и меч”, “Любителі музики”, “Ровесник”, “Зіронька”, клуб поезії “Юність”, спортклуб, політклуб, інтернаціональної дружби “Факел”.

Всього у Палаці працюють 178 гуртків, в яких займається біля 2500 дітей та підлітків. З ними займаються 68 педагогів, серед яких 3 заслужених працівника культури України, 16 чоловік  нагороджені медаллю “Ветеран праці”, 2 – Відмінники освіти СРСР, 10 – Відмінники народної освіти УРСР. Вони нагороджені багатьма грамотами та дипломами за значні успіхи у своїй діяльності.

В альбомі – літописі читаємо імена педагогів та працівників того періоду: Адамський Анатолій Андрійович, Барський Михайло Илліч, Березовський Альберт Ізраїлович, Борса Ілона Петрівна, Винокуров Ігор Ізраїлович,  Вороніна Юлія Никитична, Гладченко Олександр Іванович, Горницька Олена Львівна, Гуля Віктор Максимович, Давидова Ольга Миколаївна, Дворжецька Вікторія Павлівна, Демешко Микола Григорович, Замкова Галина Миколаївна, Захарченко Валентина  Василівна, Кодак Микола Федорович, Коротков Анатолій Єгорович, Кравченко Петро Гордійович, Макода Микола Павлович, Міхненко Сергій Олексійвич, Нагорний Микола Матвійович, Оснос Леонід Яковлевич, Паливода Лілія Іванівна, Полозова Лариса Іванівна, Савченко Наталія Семенівна, Семенюта Сергій Сергійович, Степаненко Станіслав Макарович, Стойкова Марія Василівна, Стрельбіцкий Юрій Борисович, Тулянцева Віра Григорівна, Фошко Дмитро Панасович, Центер Єфім Ісаакович, Шостак Зоя Філіппівна.

Серед форм роботи закладу: дні відкритих дверей, обласні зльоти та звіти юних піонерів, декади української літератури і мистецтва, допомога ветеранам праці та війни, концертні програми на підприємствах міста і області, заходи міського  піонерського штабу, огляди художньої самодіяльності та стройової підготовки, листування з дітьми дружніх народів клубу інтернаціональної дружби, виставки образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, обласні змагання авіамоделістів, шахові турніри, конкурси бальних танців, семінари-практикуми, тижні науки і техніки, зльоти червоннх слідопитів масові заходи на канікулах, заходи музею «Історія піонерської організації Кіровоградщини», робота з батьками, відзначення ювілейних дат закладу, оздоровлення гуртківців, звітні концерти тощо.

 

1991-2000

Історичний період 1991-2000 рік був складним  перехідним етапом  у становленні нової моделі української системи позашкільної освіти,  під час якого відбувалася боротьба взагалі за існування цієї ланки освіти, пошук нової, неіделогізованої  парадигми позашкільного закладу, мети  та завдань його діяльності в умовах розбудови незалежної української державності. 

Рішенням міськвиконкому за № 540 від 12.03.92 Кіровоградський  обласний Палац піонерів та школярів імені В.І.Леніна перейменовано у Кіровоградський  обласний дитячо-юнацький центр. Наш ДЮЦ в цей період відомий як один із кращих позашкільних закладів України. Завдяки постійному творчому пошуку педагогів тут визрівають, апробовуються в широку практику найбільш доцільні в конкретних умовах форми і методи роботи з вихованцями, велика увага приділяється вдосконаленню, змісту діяльності гуртків, художніх колективів та інших структурних підрозділів. Все це  спрямовується на гармонійне  виховання дітей і підлітків, виявлення і розвиток нахилів і здібностей дітей, вирощування молодих талантів. 

Колектив обласного ДЮЦу здійснює систему заходів по наданню методичної допомоги позашкільним закладам шляхом проведення обласних семінарів з педагогами, організації консультацій на спеціально створених пунктах, забезпечує колег спеціально підготовленими методичними матеріалами. У 2000 році колектив закладу нагороджений Грамотою Академії педагогічних наук України за активну участь у Всеукраїнському конкурсі-захисті сучасної моделі позашкільної освіти.

Як результат, дитячі колективи в численних своїх виступах показують високу майстерність, викликаючи захоплення глядачів не лише в різних регіонах України, а й у зарубіжних країнах.

При обласному ДЮЦі працюють 180 гуртків різних профілів, у них навчаються 3,5 тисячі дітей і молоді. На базі закладу щорічно проводяться десятки цікавих і захоплюючих масових заходів, у яких приймають участь біля 5 тисяч дітей щомісячно. Структурно в ДЮЦі 5 відділів: масовий, методичний, художній, декоративно-прикладний та господарчий.

Досвідчені педагоги і організатори Мігуля Олег Анатолійович (фотогурток), Корольови Сергій Васильович та Ольга Євгенівна (комп’ютерний гурток), Пастушенко Катерина Єгорівна (гурток крою та шиття), Ступак Анатолій Васильович (гурток театральної бутафорії), Неводнича Надія Костянтинівна (гурток штучних квітів), Сичова Валентина Василівна (гурток в’язання), Гладченко Тетяна Олексіївна (гурток «Умілі руки»), Стороженко Світлана Василівна (гурток  образотворчого мистецтва), Кизименко Валерій Олександрович (гуртки спортивного туризму), Войчук Вероніка Олександрівна (школа юних менеджерів), культорганізатор Вітенко Тетяна Павлівна та інші чимало зусиль докладають для того, щоб ДЮЦ став і для дітей, і для їх педагогів та батьків другою домівкою, красивою і привітною.

 

2001-2012 

Це період сучасного етапу розвитку позашкільної освіти України. 22 червня 2000 року був прийнятий закон України  «Про позашкільну освіту». Розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації за № 124 від 8.04.02 Кіровоградський обласний дитячо-юнацький центр перейменовано у Кіровоградський обласний центр дитячої та юнацької творчості, а за №193 від 17.07.08 – у комунальний позашкільний навчальний заклад «Кіровоградський обласний центр дитячої та юнацької творчості».

Кіровоградський ОЦДЮТ займає активну позицію у всіх процесах становлення позашкільної освіти: методична служба та творчі педагоги беруть участь в обговоренні проектів документів, проводять їхню експертизу, вносять пропозиції, приймають участь у конференціях, семінарах. Майстер-класах тощо. 

Наш центр працює динамічно, творчо, знаходиться у центрі уваги громадкості, засобів масової інформації, органів державної влади. Бо саме тут працює кращий в Україні парламент дітей, тут збираються найсильніші в області інтелектуали та КВНщики, тут реалізуються найсміливіші проекти з євроінтеграції та здорового способу життя.

2013 – … 

За роки існування закладу не одне покоління дітей отримало додаткову освіту в багатьох гуртках, студіях, ансамблях, клубах. Центр сприяє розвитку особистості, дозволяє підліткам спробувати свої сили у різних видах мистецтва, змістовно організовувати своє дозвілля. 

Масовими заходами охоплюється близько 10 тисяч дітей щорічно. Спектр масових заходів надзвичайно великий: державні, народні, традиційні дитячі свята, навчально-розважальні програми, тематичні вечори, дискотеки, концерти, конкурси, фестивалі тощо.

Кіровоградський ОЦДЮТ – це творча лабораторія сучасного позашкілля. На базі закладу здійснюється дослідницько-експериментальна, пошукова  та практична діяльність.