Регіональна інтернет-конференція

Освітня система Литви

Євроклуб "Фієста"

Вступ

Освітня система в Литві стала створюватися в кінці XVI ст. У 1773 р. було створено освітній заклад литовсько-польської держави ​​Едукаційну комісію (комісія народної освіти) - перше міністерство освіти (використовуючи сучасний термін) у Європі. Вона заклала основи системи освіти. У роки Незалежності (1918 - 1940) було обов'язкове чотирирічне початкове навчання.  У роки перебування в складі СРСР (1940 - 1990) освітня система у Литві була суворо централізованою і перебувала під контролем московської влади. Російська мова в школах був обов'язковою, але середню і  вищу освіту можна було отримати і литовською мовою. Домінуюча комуністична ідеологія встановила тісні зв'язки співпраці між середніми школами, створила умови для безкоштовної освіти.

Сучасна система освіти Литви базується на європейських культурних цінностях. Починаючи з 1992 року, реформа освіти спирається на демократичний досвід освіти Литви та Європи. Діти починають ходити до школи з 6-7 років . Початкова освіта триває чотири роки, основна обов'язкова освіта триває шість років і середня освіта - два роки. Діти обов'язково відвідують школу до 16 років. Система оцінок у школах - десятибальна .

У Литві діє близько 1900 загальноосвітніх середніх шкіл, в яких навчаються 565 000 тис. учнів. Після закінчення середньої школи абітурієнти мають можливість продовжити навчання в 48 освітніх установах вищого рівня.  З них 37 державних (15 університетів і 16 колегій  і 17 приватних освітніх закладів (6 університетів і 11 колегій). 

Освіта в Литві будується на трьох основних рівнях:

  1. Початкова освіта.

    Вона передбачає відвідування дитиною дитячого садка з 3-річного віку. Початкова освіта є обов’язковою для всіх дітей і триває 4 роки. Здебільшого вона розрахована на розвиток моторики, навичок спілкування та логічного мислення. Заняття проходять у вигляді розвивальних ігор, які краще допомагають дитині засвоїти матеріал і здобути необхідні навички.

    Оцінок за результати дітей в дитсадках Литви не ставлять, але проводяться батьківські збори, на яких обговорюються успіхи малюків. По закінченню дошкільного навчання діти проходять тестування, за результатами якого йдуть в перший клас. Наразі в Литві існує система фінансування освіти через ваучери, коли гроші, виділені державою на навчання дитини, надходять безпосередньо в обраний нею заклад (як державний, так і приватний). Завдяки цьому в країні суттєво зросла кількість приватних дитсадків, що працюють за різними освітніми методиками.

  1. Середня освіта, отримання якої розпочинається з 6-7 років.

    Провести в школі литовцям потрібно 10 років, після чого перед учнем стоїть вибір — вступити до коледжу або продовжити навчання ще 2 роки.

    Програми навчання незначно відрізняються у приватних і державних навчальних закладах. Максимальне навантаження отримують учні закритих шкіл і гімназій, де діти ще в школі торкаються наукових дисциплін, беруть участь у практичних дослідженнях.

    Склавши іспити з литовської мови і трьох предметів на вибір, школярі отримують атестат про повну загальну середню освіту, який відкриває перед ним двері університетів.

 Варто зауважити, що середня освіта в Литві є безкоштовною, а учні відіграють важливу роль у житті школи — вони впливають на прийняття важливих рішень і мають власний парламент. Зокрема, школярі разом із батьками та вчителями беруть участь у виборах директора школи.

 А ще в Литві існують професійні школи, де можуть навчатися діти з 14 років. Але професійна освіта не дуже популярна серед литовської молоді, оскільки передає надзвичайно вузькі знання, яких за сучасних умов не вистачає для адаптації на ринку праці. Багато молодих людей хотіло б здобути ґрунтовнішу освіту, необхідну для роботи у приватному секторі або для відкриття власної справи.

  1.   Вища освіта передбачає можливість отримання ступеня бакалавра        (3-4 роки), магістра (1-2 роки) і доктора наук (3-4 роки) в таких навчальних закладах:
  • університети;
  • академії;
  • семінарії;
  • колегії.

У Литві існують вищі школи теоретичного спрямування (університети), а також вищі школи, практичного спрямування (коледжі). У процесі вибору абітурієнтів, зазвичай, враховуються ступені, які вже одержані. Навчання відбувається за кредитно-модульною системою (це форма організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій та використання залікових одиниць — залікових кредитів. Поширеною є кредитна система, яка ґрунтується на принципах Європейської кредитно-трансферної системи — ECTS). Ліцейське навчання триває 4 роки. На цій базі можна продовжити навчання ще на 2 роки і отримати диплом із професійною кваліфікацією (наприклад, диплом вчителя), а також ступінь магістра. Наступний етап – докторантура. Офіційна освіта дорослих, а також підготовчі курси є в реєстрі дослідження і навчання. Вона орієнтується у більшій мірі на ринок праці, а відтак надається на двох рівнях: 1) короткий курс професійної освіти надає кваліфікацію для простих професій або для виконання деяких функцій чи видів праці; тривають ці курси 4-9 тижнів. 2) професійна освіта і навчання охоплюють більшу частину ринку праці Навчання для осіб із загальнообов’язковою освітою триває щонайменше 3 місяці. Зміст програм на ринку праці освіти залежить від кваліфікацій для даної професії. Програми можуть бути доповнені додатковим модулем, якщо це потрібно працедавцю.

Принципи шкільної освіти в Україні та в Литві

Є багато відмінностей від української середньої освіти, але найбільш вразила повна комп’ютеризація освітнього процесу у школах. На уроках активно використовуються 3-D технології. В кожному класі є мультимедійні дошки, проектори, мультиборди. Таке обладнання тільки но почало з’являтися у наших школах, а для них це давно вже норма. В розпорядженні кожного вчителя є комп’ютер, який він використовує як для проведення навчальних занять, так і для заповнення електронного журналу. У литовських школах ще декілька років тому відмовились від паперових журналів для оцінок учнів, замінивши його на електронний варіант. До електронного журналу мають доступ вчителі, саме до свого предмету, директор школи та батьки. Однак батьки можуть переглянути сторінки з оцінками лише своєї дитини. Також вони можуть залишити повідомлення вчителю, або задати питання, або висловити побажання, і отримати відповідь в електронній формі. Це дуже зручно. Литовська Республіка – член Євросоюзу, як це відображається на освітньому процесі? 

Як і в загальноосвітніх школах європейських країн, у Литві навчання ділиться на три етапи – начальна ланка, прогімназія і гімназія. Ці заклади навіть можуть бути розташовані у різних будівлях. Щоб потрапити до гімназії після середньої ланки, учні здають електронні тести. І тільки високі результати, а не бажання батьків чи дітей, дозволяють перейти на наступний рівень шкільної освіти. А значить, вступити до вишу. Решта оволодівають професійно-технічною освітою, яка також знаходиться на високому рівні. Так держава дбає про підготовку робочих кадрів. Зараз у Литві великій дефіцит робочих рук, багато людей виїхало працювати за кордон. Тому така практика цілком доцільна.

– Як діти асимілюються у європейське середовище? 

Перед усім ми звернули увагу на те, що учні вільно спілкуються як рідною литовською мовою, так і англійською. Загалом у школі вивчають дві іноземні мови, але англійська обов’язкова з першого класу. Причому урокам англійської виділяється 5 годин на тиждень, а класи діляться на три групи. Тобто якщо у класи в середньому 25 учнів, то англійську вони вивчають у складі 8-9 осіб. З п’ятого класу підключають другу іноземну. Це одна з європейських мов – французька, німецька, іспанська або, за бажанням батьків, російська. 

– Який вигляд мають литовські школи, чи відрізняються приватні від муніципальних?

 Всі школи мають дуже гарне матеріальне забезпечення. І не існує різниці між приватними та комунальними закладами. Навіть у маленькому Тракаї з населенням 5 тисяч жителів школа якісно відремонтована і оснащена сучасним обладнанням. Всі будівлі термомодернізовані, внутрішні приміщення уявляють собою новітні освітні середовища – комфортні для учнів та вчителів. Це відчувається одразу, починаючи з гардеробу та завершуючи класними кімнатами. У багатьох школах існує таке поняття, як “класи без кордонів” – тобто урок може розпочатись за партами, а завершитись у холі або на подвір’ї. Усюди є елементи безбар’єрності та пристосування для навчання дітей з особливими фізичними потребами. 

Фінансування шкіл у Литві

Сфера освіти є пріоритетним напрямком державної політики Литовської Республіки. Кожен мешканець щомісяця спрямовує на освіту 2 відсотки свого доходу – чи то на конкретну школу, чи то взагалі до бюджету. Це достатня сума для гарного забезпечення навчальних закладів. Всі шкільні заклади мають фінансову автономію. Муніципальні управління освіти лише надають методичну допомогу. 

Шкільне харчування, прибирання приміщень

Харчування учнів відбувається цілком за рахунок батьків, тобто воно не безкоштовне. Також батьки самі вибирають постачальника їжі до школи, таким чином визначаючись з ціною. Ані вчителі, ані директор, ані муніципалітет не втрачаються у цей процес, а тільки забезпечують умови харчування. Варто додати, що шкільні столові виглядають дуже привабливо – що саме приміщення, що меблі, що посуд. Щодо прибирання, то там немає штатних техробітників. Батьки обирають клінінгову фірму, а школа укладає з нею договір на прибирання приміщень і території, сплачуючи за роботу зі свого шкільного рахунку. 

Позашкільна освіта

Завдяки позаурочній зайнятості учні можуть перебувати у школи майже весь день, до 17-ї години. Там дуже популярна така форма навчання, як “школа повного дня”. Після уроків учні обідають, потім з ними займаються соціальні педагогі та працівники різноманітних гуртків. Така форма позашкільної освіти дуже зручна для батьків, оскільки відпадає потреба возити дитину до якогось закладу, щоб розвивати її здібності. Все можна отримати у своїй школі.

Професійно-технічна освіта Литви

Професійна освіта в Литві здійснюється у професійних училищах, удосконалених професійних училищах і коледжах. Зокрема, професійні училища надають професійні кваліфікації і середню освіту. Вони пропонують навчальні програми на чотирьох рівнях. Програми розрізняють за тривалістю й наповненням, і адаптовані для молоді різних вікових груп. Удосконалені професійні училища надають професійні кваліфікації та післяшкільну середню спеціальну освіту. З метою приведення литовської системи кваліфікацій у відповідність з системою кваліфікацій країн ЄС, у 2000 році була запущена реформа післяшкільної освіти. Під час реформи було створено новий сегмент системи освіти і кваліфікаційної системи – вищі навчальні заклади університетського типу – коледжах – на базі вдосконалених професійних 130 училищ. Коледжі забезпечують професійну кваліфікацію і не університетську вищу освіту. Навчання триває 3 роки, і після його завершення студенти отримують диплом про вищу освіту і відповідну професійну кваліфікацію. Цей новий сегмент системи освіти відкриває нові можливості для молоді в оволодінні вищою освітою і розширює спектр програм початкової професійної освіти і навчання. Під час реформи заклади професійної освіти Литви пройшли інтенсивну комп’ютеризацію (були створені нові комп’ютерні класи), зроблений акцент на важливості вивчення іноземних мов. Удосконалення комп’ютерних навичок студентів і знань іноземних мов дало їм змогу розширити ключові компетенції, а також навички використання інформаційних ресурсів, інтерпретації та передачі інформації .

Вища освіта в Литві

Система литовської вищої освіти є частиною Болонського процесу, тобто в основі навчання закладений кредитний принцип. За кожен рік навчання студент отримує 60 кредитів. Можна вибрати одну з трьох форм навчання: денну, вечірню, заочну. Навчальний рік починається у вересні, а закінчується в червні і складається з двох семестрів - осіннього та весняного. Багато навчальних закладів пропонують пройти спеціальні літні курси, особливо це актуально для бажаючих підтягнути навички литовської або англійської мови.

Вузи Литви діляться на два типи:

Університети. Крім професійних навичок, вузи цієї категорії забезпечують студентам якісні теоретичні знання, тобто надають академічну освіту. Процес навчання складається з трьох циклів, по закінченню кожного з яких випускник отримує ступінь:

  • Бакалавр (4 роки)
  • Магістр (1,5-2 роки)
  • Доктор (4 роки)

У Литві функціонує 14 державних і 8 приватних університетів.

Коледжі. Пропонують професійне навчання вузької спрямованості з орієнтацією на освоєння практичних навичок. Період навчання становить 3-4 роки, після чого студент отримує професійну ступінь бакалавра. При бажанні можна продовжити навчання і вступити у звичайний університет. Всього в Литві налічується 23 коледжи, 10 з яких приватні.

Університети Литви пропонують більше 400 програм навчання, в тому числі і на англійській мові.

 


До уваги незареєстрованих користувачів форуму – учасників інтернет-конференції! Просимо зазначати у ваших повідомленнях/коментарях свої призвище, ім’я та/або заклад освіти, який Ви представляєте.