Цитата з Гість від 25 Жовтня, 2024, 3:07 pm

• Булінг відносно новий термін, що позначає старе, можна сказати, вікове явище – дитячу жорстокість. Помітне звучання проблема булінга набуває в підлітковому віці в силу складності і суперечливості особливостей зростаючих дітей, внутрішніх і зовнішніх умов їх розвитку. Саме в цей час, засвоївши певні патерни поведінки, наприклад, поведінка «жертви», підліток може слідувати їм все подальше життя. При цьому ситуація булінгу негативно впливає не тільки на "жертв", але і на «агресорів" , якщо прояв агресії виявляється ефектним, то це може закріпиться в якості стилю поведінки в майбутньому. Профілактика булінгу допоможе знизити масштаби даного негативного явища, скоротити кількість залучених в нього "агресорів і жертв".

Один з напрямків профілактики даного процесу є робота з батьками учнів шляхом інформування про суть, структуру булінгу і способи вирішення даних проблем.

Шкільний булінг можна розділити на дві основні форми:

1. Шкільний фізичний булінг - умисні поштовхи, удари, стусани, побої, нанесення інших тілесних ушкоджень та ін;

2. Психологічний шкільний булінг - насильство, пов'язане з дією на психіку, завдає психологічну травму шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно заподіюється емоційна невпевненість. До цієї форми можна віднести:

- вербальний булінг, де знаряддям служить голос (образливе ім'я, з яким постійно звертаються до жертви, обзивання, дражнення, поширення образливих чуток і т. д.);

- образливі жести або дії(наприклад, плювки в жертву або в її напрямку);

залякування(використання агресивної мови тіла і інтонацій голосу для того, щоб змусити жертву робити або не робити що-небудь);

- ізоляція (жертва навмисне ізолюється, виганяється або ігнорується частиною учнів або всім класом);

- вимагання (грошей, їжі, інших речей, примус що-небудь вкрасти);

- пошкодження та інші дії з майном (крадіжка, грабіж, ховання особистих речей жертви);

Завдання батьків-не тільки підтримати дитину, яка потрапила в непросту ситуацію, але і навчити її взаємодіяти з оточуючими. Не треба намагатися повністю захистити дитину від негативних переживань. У повсякденному житті уникнути гніву, образ або зіткнення з жорстокістю неможливо. Важливо навчити дітей протистояти агресорам, не уподібнюючись їм.