Цитата з sancho_admin від 17 Грудня, 2019, 10:56 am

Оникіївська загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів

Маловисківської районної ради

Кіровоградської області

Сидорук Єлизавета Миколалаївна 

Президент школи

Голова Маловисківського РПД

Толерантність це свобода чи обмеження

Толерантність – це повага, сприйняття та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості. Формуванню толерантності сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті й переконань. Чи важливо сьогодні бути толерантними?

Я думаю, що важливо ! Ми живемо в світі, де кожна людина різна, особлива, неповторна . В світі , де кожен має власну думку, власні смаки, власне бачення та сприймання життя. Толерантність є людською чеснотою, і у сенсі моралі означає терпимість до відмінностей серед людей, уміння жити, не заважаючи іншим, здатність мати права і свободи, не порушуючи прав і свобод інших. Також це особливості поведінки та способу життя інших. Терпимість до чужого способу життя, поведінки, звичаїв, почуттів, ідей, вірувань є умовою стабільності та єдності суспільств, особливо тих, які не є гомогенними ні у релігійному, ні в етнічному, ні в інших соціальних вимірах. Проблема толерантності охоплює усі сфери суспільного життя нації: соціальну, релігійно-конфесійну, політичну, особистісну, міжетнічну. Толерантність – це протилежність ворожості, антипатії', ненависті.

Організація Об'єднаних Націй оголосила 1995 рік роком толерантності. В рамках його проведення державами-членами ЮНЕСКО була прийнята Декларація принципів толерантності, що містить такі визначення цього поняття:

– повага, прийняття та правильне розуміння багатого різноманіття культур, форм самовираження та самовиявлення людської індивідуальності;

– політична й правова потреба; активна позиція, що формується на основі визнання універсальних прав та основних свобод людини.

В Оникіївській загальноосвітній школі дуже часто проводяться різноманітні заходи й акції . Одні з найважливіших – це акції проти насильства, акції доброти,  проєкт “Мирна школа” та заходи з метою виховання толерантності. Учні та вчителі нашої школи завжди беруть активну участь у всіх проєктах , адже виховання гарних рис характеру , зокрема толерантності, є дуже важливим завданням навчальних закладів . Впевнена, що деякі з вас ставали жертвами нетолерантних людей, людей, які не вміють нормально жити в суспільстві, які не вміють приймати оточуючих такими, якими вони є. Я маю досвід в таких ситуаціях, тому що неодноразово ставала об’єктом знущань таких людей. Я б хотіла дати пораду тим, хто терпить знущання від злісних та невдоволених людей.

• Не звертайте уваги на образливі слова, не відплачуйте тією ж монетою – помста приведе до ще гірших знущань;
• не тримайте все в собі – розкажіть комусь про свої проблеми, секретність лише на руку задиракам ; будьте впевненими в собі ;
• пам’ятайте, що ви особливі та неповторні і не можете підлаштовуватись під всіх ! Не втрачайте свою індивідуальність під тиском кривдників !

На мою думку, толерантність – це свобода. Толерантні люди мають набагато більше можливостей , ніж нетерпимі .Вони можуть розвиватись та пізнавати інші культури, звичаї, релігії і т.д. . Вони спокійно ставляться до людей , які чимось відрізняються від них, наприклад зовнішністю, поведінкою, станом здоров’я, способом життя та світосприйняттям . Толерантна людина відрізняється особливими рисами, спілкуванням, вона впевнена в собі, розділяє думку інших і вміло визнає свої недоліки і помилки. З цією людиною хочеться спілкуватися, перебувати в її оточенні. Толерантність – це також повага права іншого бути таким, яким він є . Більшість вважає, що толерантність потрібно проявляти лише до людей з іншим кольором шкіри , іншої національності або іншої віри . Але не слід забувати , що люди з інвалідністю також потребують нормального, звичайного та адеватного ставлення до себе  . Коли ви говорите про дорослих та дітей з інвалідністю використовуйте слова та поняття, які не створюють стереотипів - це толератність.

Ось декілька порад для спілкування з людьми з інвалідністю :

• Розмовляючи з людиною з інвалідністю, звертайтесь безпосередньо до неї, а не до супроводжуючої її особи або перекладача жестової мови, який присутній при розмові
• Коли Ви хочете запропонувати свою допомогу, запитайте спочатку чи вона потрібна
• Візок, крісло –це частина недоторканого простору людини. Спиратися на інвалідний візок теж саме що і спиратися на саму людину
• Розмовляючи з людиною, яка пересувається на візку, намагайтесь розташуватися так, щоб її та Ваші очі були на одному рівні, тоді Вам буде простіше вести розмову
• Не забороняйте дитині задавати питання про людину з інвалідністю. Відкрите спілкування допомагає змінити ставлення до людей з інвалідністю та ліквідувати непорозуміння.

Отже, давайте самореалізовуйтеся, самоудосконалюйтеся, виховуйте в собі ті якості, що будуть наповнювати наше буття тільки позитивними емоціями і кожною щасливою хвилинкою нашого життя, бо життя дається людині лише один раз і прожити його потрібно з гідністю. Спілкуймось толерантно — ось мій заклик до вас, нехай кожен з нас пробудить в себе людські почуття щирості і доброти !