Інтернет конференція «Відповідальне споживання заради сталого розвитку»

Толерантність це свобода чи обмеження

Оникіївська загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів

Маловисківської районної ради

Кіровоградської області

Сидорук Єлизавета Миколалаївна 

Президент школи

Голова Маловисківського РПД

Толерантність це свобода чи обмеження

Толерантність – це повага, сприйняття та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості. Формуванню толерантності сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті й переконань. Чи важливо сьогодні бути толерантними?

Я думаю, що важливо ! Ми живемо в світі, де кожна людина різна, особлива, неповторна . В світі , де кожен має власну думку, власні смаки, власне бачення та сприймання життя. Толерантність є людською чеснотою, і у сенсі моралі означає терпимість до відмінностей серед людей, уміння жити, не заважаючи іншим, здатність мати права і свободи, не порушуючи прав і свобод інших. Також це особливості поведінки та способу життя інших. Терпимість до чужого способу життя, поведінки, звичаїв, почуттів, ідей, вірувань є умовою стабільності та єдності суспільств, особливо тих, які не є гомогенними ні у релігійному, ні в етнічному, ні в інших соціальних вимірах. Проблема толерантності охоплює усі сфери суспільного життя нації: соціальну, релігійно-конфесійну, політичну, особистісну, міжетнічну. Толерантність – це протилежність ворожості, антипатії', ненависті.

Організація Об'єднаних Націй оголосила 1995 рік роком толерантності. В рамках його проведення державами-членами ЮНЕСКО була прийнята Декларація принципів толерантності, що містить такі визначення цього поняття:

– повага, прийняття та правильне розуміння багатого різноманіття культур, форм самовираження та самовиявлення людської індивідуальності;

– політична й правова потреба; активна позиція, що формується на основі визнання універсальних прав та основних свобод людини.

В Оникіївській загальноосвітній школі дуже часто проводяться різноманітні заходи й акції . Одні з найважливіших – це акції проти насильства, акції доброти,  проєкт “Мирна школа” та заходи з метою виховання толерантності. Учні та вчителі нашої школи завжди беруть активну участь у всіх проєктах , адже виховання гарних рис характеру , зокрема толерантності, є дуже важливим завданням навчальних закладів . Впевнена, що деякі з вас ставали жертвами нетолерантних людей, людей, які не вміють нормально жити в суспільстві, які не вміють приймати оточуючих такими, якими вони є. Я маю досвід в таких ситуаціях, тому що неодноразово ставала об’єктом знущань таких людей. Я б хотіла дати пораду тим, хто терпить знущання від злісних та невдоволених людей.

  • Не звертайте уваги на образливі слова, не відплачуйте тією ж монетою – помста приведе до ще гірших знущань;
  • не тримайте все в собі – розкажіть комусь про свої проблеми, секретність лише на руку задиракам ; будьте впевненими в собі ;
  • пам’ятайте, що ви особливі та неповторні і не можете підлаштовуватись під всіх ! Не втрачайте свою індивідуальність під тиском кривдників !

На мою думку, толерантність – це свобода. Толерантні люди мають набагато більше можливостей , ніж нетерпимі .Вони можуть розвиватись та пізнавати інші культури, звичаї, релігії і т.д. . Вони спокійно ставляться до людей , які чимось відрізняються від них, наприклад зовнішністю, поведінкою, станом здоров’я, способом життя та світосприйняттям . Толерантна людина відрізняється особливими рисами, спілкуванням, вона впевнена в собі, розділяє думку інших і вміло визнає свої недоліки і помилки. З цією людиною хочеться спілкуватися, перебувати в її оточенні. Толерантність – це також повага права іншого бути таким, яким він є . Більшість вважає, що толерантність потрібно проявляти лише до людей з іншим кольором шкіри , іншої національності або іншої віри . Але не слід забувати , що люди з інвалідністю також потребують нормального, звичайного та адеватного ставлення до себе  . Коли ви говорите про дорослих та дітей з інвалідністю використовуйте слова та поняття, які не створюють стереотипів - це толератність.

Ось декілька порад для спілкування з людьми з інвалідністю :

  • Розмовляючи з людиною з інвалідністю, звертайтесь безпосередньо до неї, а не до супроводжуючої її особи або перекладача жестової мови, який присутній при розмові
  • Коли Ви хочете запропонувати свою допомогу, запитайте спочатку чи вона потрібна
  • Візок, крісло –це частина недоторканого простору людини. Спиратися на інвалідний візок теж саме що і спиратися на саму людину
  • Розмовляючи з людиною, яка пересувається на візку, намагайтесь розташуватися так, щоб її та Ваші очі були на одному рівні, тоді Вам буде простіше вести розмову
  • Не забороняйте дитині задавати питання про людину з інвалідністю. Відкрите спілкування допомагає змінити ставлення до людей з інвалідністю та ліквідувати непорозуміння.

Отже, давайте самореалізовуйтеся, самоудосконалюйтеся, виховуйте в собі ті якості, що будуть наповнювати наше буття тільки позитивними емоціями і кожною щасливою хвилинкою нашого життя, бо життя дається людині лише один раз і прожити його потрібно з гідністю. Спілкуймось толерантно — ось мій заклик до вас, нехай кожен з нас пробудить в себе людські почуття щирості і доброти !

Балєва Наталія вихованка Вільшанського ЦДЮТ ,  євроклуб "Млади Сърдца"

В нашому позашкільному закладі велика увага теж приділяється заходам по толерантності: Інтерактивна гра «Мандрівка в країну толерантності», виховний захід «На планеті толерантності», виховна година «Стежиною добра», «Прагнення до світла», Година спілкування «Хто така толерантна людина?» тощо... Нас педагоги намагаються познайомити учнів з поняттям «толерантність», виявити основні риси толерантності, сформувати правильне уявлення про толерантну поведінку; виховувати почуття поваги один до одного, до звичаїв, традицій і культури різних народів; розвивати комунікативну культуру спілкування і взаєморозуміння; формувати терпимість до відмінностей між людьми. Давайте будемо ТОЛЕРАНТНІ!

sancho_admin відреагував на цей запис.
sancho_admin