Цитата з Гість від 22 Лютого, 2024, 11:17 am

Випускники повертаються

Дементьєва Наталія,

координатор ПД Петрівської ТГ

Як відомо, економічний, освітній, культурний, спортивний розвиток українських міст, селищ і сіл значною мірою залежить саме від молоді – відповідальної, думаючої, патріотичної, залученої до управлінських процесів. Проте, це процес взаємопов’язаний: якщо громада створює можливості для проживання,  розвитку та реалізації інтересів молоді, то молоді люди залишаються в своєму рідному населеному пункті, і відповідно, якщо молодь залишилася в громаді, вона сприяє розвитку громади, підвищенню рівня життя її мешканців, реалізовує свої задуми та плани.

Петрівська селищна територіальна громада намагається створювати належні умови, щоб випускники шкіл громади після отримання професійної освіти поверталися назад до своєї малої батьківщини. Турбота про задоволення потреб і бажань молодих людей допомагає їм почуватися щасливішими й реалізованішими, а це, своєю чергою, спонукає їх бути новаторами та прагнути до успіху. В Україні є історії успіху, коли молоді люди реалізували свою мрію не лише в містах, а й в селищах та селах. Бізнес, система освіти, медицина, сільське господарство — всюди потрібні руки та голови. Саме про таких випускників шкіл нашої громади і хочеться розповісти.

Відразу зазначу, що молоді люди, про яких ітиметься далі, ще в шкільні роки проявляли свою активність, громадянську позицію через участь в органах учнівського самоврядування(Петрівський РПД), в олімпіадах, конкурсах, позашкільній освіті, активну участь в заходах, що проводилися в громаді.

Розпочати, звісно, хочеться з того, що ближче – освіта, загальна середня та позашкільна. Так після закінчення навчання в педагогічних вузах до закладів освіти громади повернулися активні члени Петрівського районного парламенту дітей: Альошин Вадим – вчитель Іскрівської філії Ганнівського ліцею, Троценко Аліна – практичний психолог Володимирівської філії Ганнівського ліцею, Гутник Ольга – педагог-організатор Новостародубського ліцею, Лут Марина – вчитель Новостародубського ліцею, Шаповал Марина – практичний психолог ДНЗ «Рудана» та ін.

Успішні випускники Петрівського центру дитячої та юнацької творчості тепер передають свої знання та вміння юному поколінню: Сидоренко Наталія – керівник гуртка математики, Іскра Надія – керівник екологічного гуртка.

Окрім освітньої діяльності, багато з цих педагогів ведуть активну громадську діяльність, беруть участь у заходах громади: Марина Лут як ведуча масових заходів, Троценко Аліна як вокалістка в концертних програмах, Шаповал Марина як фотограф на благодійних фотосесіях, Іскра Надія радує мешканців своїми букетами. Цей список можна продовжувати і далі.

Та не лише в освіту повертається молодь. Галузь медицини в сільській місцевості завжди мала брак висококваліфікованих кадрів. Приємно, що по завершенню навчання до рідного Петрового повернулася активна та небайдужа Смолова Аліна в якості лікаря-дерматолога та ще й не сама, а з чоловіком, який теж лікар.

Випускниця Кіровоградського ОПД, голова Петрівського РПД Єфімова Таня теж не стоїть осторонь життя Петрівської громади. Продовжуючи навчання в університеті «Острозька академія» на факультеті журналістики, Таня повернулася в рідне село Іскрівка та активно в соцмережах доносить до жителів громади ті зміни, які зараз відбуваються в громаді, країні, світі, відточуючи влучне журналістське слово.

Виявляти свою активну громадську позицію в житті громади можливо і на відстані. Це доводить волонтерська діяльність, особливо в останні два роки, ще однієї випускниці КОПД та Петрівського РПД Філіпенко Олександри. Знаходячись в Данії, вона організувала волонтерську допомогу нашій громаді через вчителів своєї Чечеліївської школи, які потужно допомагають захисникам на передовій.

Зрозуміло, що у залученні молоді до активного життя та повернення в свої громади є ще багато перепон. Зокрема,  не вистачає упевненості в собі та досвіду громадської діяльності або можливостей та ресурсів; відсутність взірця, «зразка», позитивних прикладів для копіювання або наслідування в цьому виді діяльності; негативне ставлення або відсутність зацікавленості у співпраці з боку керівників громади; побоювання, що їх не сприйматимуть серйозно, тощо.

Та все ж таки є надія, що нова генерація активної української молоді буде повертатися в свої громади та виводити їх на новий рівень розвитку, особливо в післявоєнний переможний час.