Цитата з sancho_admin від 12 Травня, 2020, 2:35 am

Сьогодні в світі проживає рекордне число молодих людей - близько 1,8 мільярда дітей і підлітків у віці від 10 до 24 років. Близько 90 відсотків з них проживають в країнах, що розвиваються. У період з 2015 по 2030 рр. очікується зростання молодого населення Землі. З огляду на зростаючу взаємозв'язок, молодь може стати рушійною силою в суспільно-політичному і соціальному розвитку. Крім того, молодь може зіграти важливу роль в справі досягнення цілей в області сталого розвитку.

Вікова структура населення Литви, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:

• діти віком до 14 років — 14,91 % (220 460 чоловіків, 209 501 жінка);
• молодь віком 15—24 роки — 11,97 % (178 332 чоловіка, 166 985 жінок);

Міжнародний досвід підтверджує необхідність розробки особливої політики держави по відношенню до молоді. Про це переконливо свідчить практика здійснення молодіжної політики (її закріплення в конституціях) в зарубіжних країнах – Німеччині, Франції, Швеції, США, Італії, Іспанії та ін. 

Литовська республіка активна перейнялася впровадженням молодіжної політики  на початку XXI століття. Цей процес лише активізувався з входженням Литви до Європейського Союзу в 2003 році. На даний момент в Литві існує цілий напрям державної політики яка опікується інтересами молоді. Тому я вважаю що даний досвід буде корисним для його інтерпретації на українському ґрунті, адже Литва точно так само як і Україна належить до країн  пострадянського табору Як показує практика в країнах пострадянського простору на молодіжну політику дивилиcя завжди «скоса» не дооцінюючи той факт, що для виховання належного і свідомого громадянина молодь повинна бути долучена до цього процесу і мати можливість впливати процеси які її стосуються.

У Литві широкого розповсюдження має «протекціоністська модель» молодіжної політики, яка направлена на помірковане регулювання діяльності молодіжних організацій з боку держави . Але попри все,– навіть при відсутності окремих інститутів залучення молоді до політичного життя, у цих державах активно функціонують механізми політичної соціалізації, починаючи від шкіл, у яких прищеплюються молодим поколінням принципи необхідності політичної участі, і закінчуючи громадським телебаченням, яке направлене на неупереджене розкриття політичної дійсності, що сприяє підвищенню інформованості щодо останніх тенденцій політичного життя

Таким чином, державна молодіжна політика таких країн розвинутої демократії, Литва, Чехія, Данія, Норвегія та ін., слугує вагомим елементом подальшого демократичного розвитку цих країн. Але тим не менш, слід взяти до уваги і те, що дійсно ефективне функціонування молодіжної політики в рамках будь-якої країни можливо лише при наділенні значної уваги до проблем молоді – допомога соціально незахищеним верствам, створення умов для первинного і подальшого працевлаштування за фахом.

Цікавим є досвід Литви у формуванні толерантності до молодіжних субкультур. Так, у м. Калуш калуською філією Союзу українок у партнерстві з місцевою громадою, представниками місцевого самоврядування, працівниками освіти, культури, правоохоронних органів реалізовано проект “Діалоги” програми “Матра” Посольства Королівства Нідерландів, який мав на меті профілактику ксенофобії та нетолерантності в поведінці; деміфологізацію та подолання негативних стереотипів стосовно представників молодіжних субкультур; налагодження діалогу в невеликих спільнотах між представниками субкультур та іншими групами місцевої молоді. Проект передбачав використання творчого потенціалу молодих людей для підготовки та проведення творчих майстерень фестивалю субкультур, участь представників різноманітних груп місцевої громади в цих заняттях, конференції за методикою “Відкритого простору”, а також видання матеріалів конференції, календаря з фоторепортажами з творчих майстерень, текстами учасників фестивалю, відеосюжет на місцевому телебаченні. До найбільш унікальних пропозицій з профілактики дитячих правопорушень, що не мають аналогів у Європі, можна віднести створення молодіжних клубів молодих помічників поліції (у містах Тракаї та Вільнюсі). Згідно із Законом Литви “Про мінімальну превенцію” представники служб поліції, виправних закладів, соціальні працівники шкіл і місцевих влад, спеціалісти по захисту прав дітей повинні направляти в такі клуби категорії дітей, які не відвідують школи, мають проблеми залежності від наркотиків чи алкоголю, порушують громадський порядок чи вже вчинили злочин, схильні до насильства тощо. Для дітей у таких клубах пропонуються різноманітні заняття в гуртках та спортивних секціях, можливість похарчуватись та випрати свій одяг, можливість організовувати своє дозвілля за допомогою досвідчених педагогів та волонтерів. А ще ці молоді помічники поліції виїжджають на “бойове завдання” спільно зі своїми колегами і працюють з ними на рівні. Найбільш відповідальні діти отримують “значок поліцейського” та можливість безкоштовно вступати до вузів за цією спеціальністю. Досвід роботи таких клубів є дуже дієвим і можливим лише завдяки співпраці усіх інституцій: влади, громади, батьків та школи

Слід зазначати що частка участі молоді в неформальному молодіжному русі сягає 27-28% З метою збільшення залучення молоді була розроблена стратегія просвіти у сфері неформальної освіти на 2014-2022 роки яка планує збільшити залучення молоді до 60-80%. Слід відзначити що 2012-2013 рр. на фінансування молодіжної політики було виділено 310 млн. євро що склало приблизно 85% відсотків від фінансування діяльності молодіжних центрів.

У Литві в свій час перейнялися питанням чому молодь не цікавиться неформальною освітою і ось до чого дійшла литовська влада:

• Заходи, які пропонуються закладами НО лише частково задовольняють потреби молоді і реалізуються переважно у великих містах та обласних центрах; 
• Відсутність якісної та точної інформації щодо привабливості неформальної освіти; 
• Невелика кількість висококваліфікованих спеціалістів у сфері молодіжної неформальної просвіти

Тому була сформульована модель відкритого молодіжного центу як місця де молодь віком від 14 до 29 років буде збиратися і долучатися до молодіжного руху вирішує соціальні проблеми. Такий заклад може функціонувати як окремо так і при школі і фінансується силами місцевої громади. Особливістю діяльності цих центрів це відсутність великого штату працівників. Як правило там працює 1-2 особи і молодь сама планує і організовує своє дозвілля.

ПРИНЦИПИ РОБОТИ МОЛОДІЖНИХ ЦЕНТРІВ/ПРОСТОРІВ

• Орієнтація на потреби молоді; 
• Персонал: вмотивований та компетентний; 
• Терпіння та підтримка; 
• Зв’язок та консультації з органами влади, іншими центрами, спеціалістами; 
• Створення мережі та організація співпраці з іншими організаціями. 

МОБІЛЬНА РОБОТА З МОЛОДДЮ

• Мобільна робота з молоддю ефективна на тих територіях, на яких немає діючих центрів або невелика кількість мешканців; 
• Затверджений графік роботи, в який молодіжні працівники проводять мобільну роботу з молоддю; • Використання приміщень та матеріально-технічної бази інших закладів та установ.

РАБОТА З МОЛОДДЮ НА ВУЛИЦІ

• Робота з молоддю має бути орієнтована на учасників, які більшу частину свого вільного часу проводять на вулиці;
• Роботу доречно проводити у місцях масового скупчення молоді (стадіони, подвір’я, спортивні майданчики тощо); 
• Для фінансування даного типу діяльності доречно залучити підтримку зі сторони бізнес-середовища.

Крім того в Литві існує ціла когорта молодіжних громадських організацій, які переймаються молодіжними і світовими проблемами. Прикладом такої органзації є LiJOT - це платформа для діалогу, спрямована на зміни, що стосуються молоді. Вона є найбільшою недержавною організацією у сфері молодіжної політики. 

За сприяння уряду Литви постійно здійснюються і реалізується різноманітні молодіжні фестивалі і проекти. Як приклад можна взяти  проект «Роль молоді у досягненні цілей сталого розвитку» що реалізується в період з 1 березня 2020 року - 20 жовтня 2021 року. Проект фокусується на розробці методів, інструментів та навичок, щоб молоді могли стати лідерами та впроваджувати ініціативи для вирішення місцевих проблем, визначених самими молодими людьми.

Таким чином можна зробити висновок, що литовські досвід у створенні молодіжних центрів як осередків неформальної освіти може бути надзвичайно дієвим і корисним для активізації і ефективної реалізації молодіжної політики на українському ґрунті. Якщо використовувати литовський досвід то саме місцева громада є тією силою яка фінансує молодіжні центри, які перетворилися на основні центри зібрання молоді через які реалізуються основні цілі молодіжної політики. Безумовно державна молодіжна політика має бути закріплена на законодавчому рівні і має реалізовуватися при безпосередній підтримці держави. До поки українська влада  не буде здійснювати комплексну молодіжні політику зорієнтована на молоді і враховувати її інтереси то про вихованого активного і відповідального громадянина який буде цікавитися політичними процесами говорити не доводиться.