Регіональна інтернет-конференція

Ми різні, але ми єдині

Унраін Інна Валеріївна,

керівник Євроклубу Маловисківського РБДЮТ

Ми різні, але ми єдині

  • Толерантність – це саме те, чого так не вистачає сьогодні людям: терпіння, терпимості,
    розуміння, дружнього ставлення, адекватного сприйняття. Встановлення толерантних
    відносин – важливе завдання сучасного суспільства. А оскільки все починається з
    дитинства, то першочерговим завданням школи є здійснення програм виховання, що
    направлені на формування в учнів доброго ставлення до людей.
  • Швидке зростання чисельності людей з особливими потребами призводить до
    виникнення низки проблем, пов`язаних із їхньою соціалізацією, зокрема з освітою та подальшим працевлаштуванням. В країні розпочато навчання цих дітей в
    загальноосвітньому просторі з метою реалізації прав дитини та соціально-педагогічна
    підтримка дітей з особливостями психофізичного розвитку і їхніх батьків.
  • Дитину потрібно сприймати такою, якою вона є, будь-яка спроба змінити щось в її
    природі є насильством над нею, такі діти вимагають особливого педагогічного
    підходу.
  • У зв`язку з розвитком в нашій країні інклюзивної освіти, в межах якої відбувається
    включення дітей з особливими освітніми потребами і дітей з обмеженими
    можливостями в загальноосвітнє середовище і адаптація в ньому – проблема
    толерантності набуває особливого значення.
  • Інтегрована / інклюзивна освіта, яка поступово розвивається в нашій державі, дає
    змогу не лише отримати освіту для дітей з особливими потребами й організувати
    спільне навчання, а й сформувати культуру стосунків завдяки створенню «здорових»
    взаємин між дітьми незалежно від фізичних, психологічних, соціальних та інших
    відмінностей. Саме тому ключовим завданням сучасної школи має бути повсякчасне і
    різнобічне піклування провиховання особистості в дусі поваги до оточуючих.

Кінцевою метою виховання толерантності має стати розуміння учнями того, що:

1. Всі люди різні – не кращі й не гірші, а просто різні.
2. Потрібно сприйматилюдей такими,якимивониє, не намагаючись
змінити в них те, що не подобається.
3. Важливо цінувати кожну людину як особистість, поважати її думки,
почуття, ідеї, вірування.
4. Найважливіше завдання кожного – здатність знайти себе, зберегти
«власне обличчя» і за будь-яких обставин золишатися людиною.

Москаленко Інна Миколаївна (керівник євроклубу "Євроленд")
Олександрівський районний центр дитячої та юнацької творчості.

Цікава та дуже актуальна тема нашого суспільства . Ми в нашому закладі   вже  традиціно,  щорічно проводимо заходи   для дітей з освітніми потребами. Провели Акції : "Квітку посади - добро зрости", "Діти - дітям", "Срібні ниточки між берегами", метою наших акцій  є - соціалізація дітей з обеженими фізичними можливостями,підвищення в нашому оточенні  значущості  таких дітей  , показати , що  ми різні , але єдині! Також  проводимо благодійні ярмарки : "Хай в кожному серці живе доброта". Плануємо вечір з св. Миколаєм та солодким столом.А попереду ще багато роботи та планів , щодо дітей з обмеженими фізичними можливостями!!!

sancho_admin відреагував на цей запис.
sancho_admin

Площук Анжеліка Михайлівна (керівник євроклубу "Млади сърдца"

Вільшанський ЦДЮТ

Тема актуальна особливо для нашого Вільшанського багатонаціонального району...

Ми бачимо, що регіональні та національні культури стають взаємопов’язаними. Вони впливають один на одного, посилюється взаємозв’язок різних країн, народів. Крім того, з’являється потужна тенденція до збереження власної ідентичності, національної культури. За допомогою інтеграції розширюються контакти, співпраця з іншими народами в усіх сферах життя з одночасним збереженням власної культурної самобутності, мови, звичаїв, свого родоводу, тощо...

sancho_admin відреагував на цей запис.
sancho_admin

Дякую, що підняли питання толерантного ставлення до людей з особливими потребами і розвитку в Україні інклюзивної освіти. Це дуже складна тема, тому що  сворення умов толерантності навколо таких людей залежить не тільки від співчутливого ставлення і бажання допомогти, а ще й потребує спеціальних навичок, умінь, зусиль, у багатьох випадках ще й матеріальних затрат.
Доречі, толерантності слід навчати і діток з особливими потребами також, адже іноді їм важко впоратись із заздістю до здорових, з віддчуттям несправедливості до себе з боку самої долі. Іноді буває  важко навчити їх ставитись з терплячостю і любов'ю до самих себе.


До уваги незареєстрованих користувачів форуму – учасників інтернет-конференції! Просимо зазначати у ваших повідомленнях/коментарях свої призвище, ім’я та/або заклад освіти, який Ви представляєте.